Довгоочікуваний закон про суспільне мовлення нарешті вступив у силу. Працюватиме суспільне телебачення і радіо на базі державних та обласних ТРК. До кінця 2015-го вони мають стати однією Національною суспільною телерадіокомпанією.

– Цьому передує дуже складний перехідний період, - зазначає експерт медіа-групи Реанімаційного пакету реформ, юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай. - Зараз мають пройти перевірки усього майнового стану телерадіокомпаній. Потрібно зафіксувати те, що є. У більшої половини ТРК не оформлені документи на землю. Тому основна задача — не розгубити майно і передати новій структурі. Щодо покращення оснащення мова поки що не йде, цей процес тривалий.

Регіональні суспільні мовники мають дотримуватися певних стандартів у створенні медійного продукту.

– Не повинно бути ніякої "джинси" та "купування ефірів", інакше платитимуть штрафи, - наголошує медіа-експерт. - Тільки достовірність та об'єктивність відедоробку. Звісно, можна співпрацювати з іншими ЗМІ та громадськими організаціями, якщо ті пропонуватимуть готовий соціально-значущий матеріал. І тільки той, що підпадає під єдиний стандарт вимог.

Згодом керівники регіональних відділень мають призначатися Правлінням. Планується, що ця процедура буде прозорою та публічною. За два місяці почнуть створювати Наглядову Раду, куди увійдуть дев'ять громадських організацій та вісім представників різних політичних фракцій та груп Верховної Ради.

– Якщо від політиків буде більше представників, то й від громадських організацій більше. По кількісному принципу "половина плюс один", - підкреслює Ігор Розкладай. - Після публічних обговорень можна подавати заявки на участь у Наглядовій Раді. А на місцях будуть редакційні ради з числа досвідчених медіа-фахівців. Також, за бажанням, можна створити громадські ради, як дорадчий орган.

Відтепер не існує Вінницького державного телебачення як юридичної особи. Його очільник Любов Коваленко зауважила, що нині колектив має визначити та проаналізувати всі свої активи. Але чіткого механізму щодо роботи в рамках суспільного мовлення ще не окреслено. І в якому форматі працюватиме регіональний мовник, ще невідомо.

Vlasno.info поцікавився у вінничан, як вони оцінюють перспективи суспільного мовлення на Вінниччині.

Станіслав Гапонюк:

– Не знаю, чи зможуть "рупори" влади працювати на суспільство. Раніше вони робили те, що їм сказали. Хочеться вірити, що будуть справедливі прояви у роботі. Слід просто чесніше ставитись до своїх обов'язків, а не думати, як напхати свої кишені грошима. Народ має контролювати якість матеріалів. А Наглядова рада повинна бути не тільки в Києві, але й на місцях.

Людмила Нахімчук:

– Перелаштуватись з провладного телебачення на суспільне буде важко. Але якщо будуть подавати все чесно, розказувати про те, що цікавить людей, то все буде добре. Хай би розказували про наше буденне життя, про платний проїзд для пенсіонерів з червня. А в роботу громадського телебачення ніякі Наглядові ради не повинні вмішуватись. Тут народ краще знає, що хоче бачити, і сам все проконтролює.

Світлана Атряхіна:

– Потрібно частіше давати правдиві новини, розслідування, викриття. Тоді всі із задоволенням такі передачі дивитимуться. Наші це зможуть. Хай міняються, і досягають рівня центральних каналів. Спеціальна комісія із народних представників має слідкувати за тим, що йде в ефір.

Сергій:

– Хочеться вірити, що ми теж зможемо зробити якісне телебачення. Просто треба діяти, а не говорити. Журналісти мають самі бачити, що робити і як. Ніхто не має їм вказувати. Свобода слова передусім, тому ніякої Наглядової ради. Усе має контролювати народ. Інші незалежні ЗМІ можуть підказувати, якщо на суспільному медіа щось піде не так. Всі мають підтримувати одне одного. Наші поки що не можуть пробитись через "гігантів" центрального телебачення. Можливо, не вистачає, щирості, прозорості, хватки. Аудиторію треба завойовувати потужними цікавими проектами.

Фото Сергія Немирівського