Найперше, про що потрібно говорити всім освітянам та причетним до освіти особам,  – це те, що альтернативи ЗНО поки що в цій країні немає. Такий спосіб перевірки отриманих знань у школі наразі є найкращим, тому моя критика спрямована не проти ЗНО як системи оцінювання знань та умінь учнів, а проти непродуманих кроків, які роблять Український центр оцінювання якості знань та Міністерство освіти і науки України, чим відверто дискредитують ідею незалежного оцінювання.

У цьому році було допущено кілька серйозних прорахунків, які сумарно справляють дуже непривабливе враження про організаторів цьогорічного ЗНО. Недоліки стосуються не лише процедури проведення, але й змісту тестів.

І. організаціЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО – 2015 мала певні особливості, які відрізняють її від попередніх років:

1) ЗНО об'єднали з ДПА. І це був, безперечно, правильний крок. АЛЕ гарну ідею об'єднання зіпсувала велика ложка дьогтю – ЗНО-ДПА провели на 5 тижнів раніше закінчення навчального року, що спричинило одразу кілька серйозних проблем:

– діти потрапили в жахливий цейтнот, пов'язаний з урізаною програмою з мови та літератури, яку вчителі намагалися «запхнути» в дитячі голови у рекордні терміни. Наприклад, протягом п'яти останніх тижнів за програмою з української літератури старшокласники повинні були вивчати творчість Ліни Костенко, всю емігрантську літературу та твори постмодерну. Коли в грудні громадськість підняла хвилю обурення проти таких «новацій», чиновники УЦОЯО запевнили, що ці твори не потраплять у тести ЗНО. Результат – П'ЯТЬ (!) питань з 24-ох були саме з програми за травень місяць.

– учням 11-их класів не дали ЖОДНОГО офіційного дня для підготовки до такого серйозного випробування, якого досі не було в історії складання випускних іспитів.

2) у цьому ж експериментальному році УЦОЯО наполіг на проведенні ЗНО з української мови та літератури двох рівнів складності. Єдиний аргумент, на який спромоглися ініціатори цієї ідеї, звучав приблизно так «Вимоги до знань з української мови для учителів трудового навчання і для майбутніх філологів мають бути різними». АЛЕ ж досі ми легко обходилися одним тестом (як це відбувається в більшості країн), відбираючи на філологічні факультети абітурієнтів з високими балами (180 - 200), натомість для інших (нефілологічних) факультетів достатньо було набрати меншу кількість балів. Будь-який учитель-філолог знає, що написати ЗНО на 180 – 200 балів можуть тільки ті діти, які дуже добре знають програмовий матеріал за весь курс з української мови та літератури (за замовчуванням це і є підвищений рівень складності). Насправді вагомим аргументом на користь поглибленого тесту міг би стати указ про скасування творчого конкурсу у вишах, де абітурієнти пишуть вступну творчу роботу, який (усі знають) є сильно корумпованим, але цього не сталося. Натомість ми черговий раз стали свідками сліпого мавпування усього, що роблять у РОСІЇ: саме там у минулому році пішли на такий самий крок. Цікаво було б дізнатися, скільки коштував цей експеримент для нашої держави і скільки вишів вимагають тест підвищеної складності під час вступу? Можливо, спочатку потрібно було б зібрати інформацію по вишах, а потім експериментувати на наші гроші?

3) у цьому навчальному році вирішили провести ЗНО для 300 тисяч абітурієнтів в один день. Не дивно, що це спричинило велику кількість технічних проблем з організації та проведення тестування. Можете собі уявити тисячі інструкторів, які вперше інструктують дітей, не знаючи до пуття процедури, яку самі ж проводять? А за цим черговим експериментом – долі дітей, які з об'єктивних причин не вступлять в омріяні виші, бо їм «пощастило» складати ЗНО в новостворених центрах тестування.

4) уперше за всю історію складання тестів ЗНО творчу роботу перевіряв лише ОДИН експерт (другий контролював перевірку лише вибірково). Процедура такої перевірки в усьому світі, як правило, передбачає ТРИ експертизи. Якщо хтось хоч трохи уявляє, що означає перевірка творчої роботи з української мови, то добре знає, що один експерт НЕ МОЖЕ забезпечити об'єктивного оцінювання, особливо коли йдеться про зміст роботи. Я особисто не раз тримав у руках роботи, у яких за зміст ставили 4 – 5 балів, за умови, що ВСІ 6 компонентів (теза, 2 аргументи, 2 докази, висновок) були наявні, а це означає, що за роботу потрібно ставити МІНІМУМ 7 балів.

5) уперше поріг «склав/не склав» визначають спеціально відібрані експерти, які встановлюють мінімальний поріг прохідності. Це означає, що в цьому році частина абітурієнтів отримає сертифікат, у якому може з'явитися запис «ЗНО не складено». Якщо ж узяти до уваги, що ДПА та ЗНО було об'єднано, то цей самий експеримент саме цього року поставить багатьох батьків, учителів та директорів шкіл перед дилемою: а що буде з тими дітьми, які не склали перший іспит?

Якщо скласти разом усі вказані вище організаційні недоречності, то отримаємо в сумі переважно негативне враження від усієї процедури проведення ЗНО, що може стати приводом для серйозної хвилі дискредитації незалежного оцінювання і повернення до вступних іспитів у вишах.

ІІ. ЗМІСТ ТЕСТІВ ЗНО-2015:

Оскільки в цьому ЗНО об'єднали з ДПА, наші діти повинні були б отримати тест середньої складності, добре вивірений та продуманий. Натомість ми отримали найскладніший тест з української мови за всю історію складання ЗНО:

1) Частка питань з різних розділів лінгвістики виявилася непропорційною: з 43-х питань у 28 тестових завданнях з мови 19 питань узято з найскладнішого розділу мовознавства – СИНТАКСИСУ і ПУНКТУАЦІЇ. А це 44% від усіх завдань з мови. Для порівняння, у минулому році частка таких завдань була 39,5%. Такі завдання не лише дуже складні для виконання, вони ще й забирають занадто багато часу. Норма виконання тестових завдань – 1 хвилина на питання (що добре знають працівники УЦОЯО). Зрозуміло, що на 19 питань з синтаксису наші діти потратили більше від запланованого часу, що вже є підставою стверджувати про порушення у відборі тестових завдань.

2) У питанні з мови було допущено помилку у підборі варіантів відповідей, зокрема у реченні «Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік»? ми маємо справу з двома означеннями, які можна кваліфікувати як відокремлені, адже за правилом, якщо 2 означення стоять після означуваного слова, то їх вважають відокремленими (Див «Правопис української мови», де є абсолютно ідентичний приклад з відокремленим означенням «Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий» § 118, п.17, б), однак цей варіант відповіді не буде визнано як правильний.

3) Стосовно тексту про комах та питань до нього написано багато, тому коментувати не буду, погоджуюся з автором цього уривка – Галиною Пагутяк, яка офіційно заявила, що сама б як автор ніколи не вибрала серед запропонованих варіантів правильної відповіді.
4) Про питання з української літератури було сказано вище, можу лише уточнити, що навіть якби діти і встигли галопом вивчити програму з української літератури в рекордні терміни: замість 68 годин вони повинні були засвоїти весь матеріал за 58 годин, то якість такого вивчення викликає в усіх великі сумніви. Відповідно, до тестів ЗНО не повинні були потрапити мінімум 5 питань (пит. 51 – Л.Костенко «Маруся Чурай», пит. 52. – емігрантська л-ра, пит. 53. – л-ра постмодерну, пит. 54 – «Маруся Чурай», пит. 57 – емігрантська л-ра).

Підсумовуючи все викладене вище, можу однозначно стверджувати, що такого ЗНО ми ще не бачили. Єдине питання до ініціаторів цих «нововведень»: Навіщо було все це влаштовувати ОДНОЧАСНО? Навіть один пункт із зазначених вище міг стати приводом для серйозних обговорень. Звичайно, мусимо дочекатися офіційних статистичних даних, щоб зробити остаточні висновки, які, сподіваюся, оприлюднять для загалу, включно з «незручними» звітами експертів з місць та аналізом ефективності деяких нововведень.

Тому дуже хочеться, щоб на наступні роки ці недоліки було враховано і виправлено, а будь-які експерименти над нашими дітьми залишали лише приємні спогади про їхнє проведення.

P.S. Попередній зріз по статистиці виконаних творчих робіт засвідчує, що відсоток незаповнених бланків Б суттєво зріс порівняно з минулим роком. Цікаво, що на це скажуть наші чиновники від освіти?