Як бути успішним попри нетривку українську економіку Vlasno.info розповіли власники та директори кав'ярні «Масай Мара», «Тет-а-тет» та «Львівської цукерні».

«Немає такого поняття, як «повернути капітал», – власниця кав'ярні «Масай Мара» Наталія Фурманова

Кав'ярня «Масай Мара», оздоблена у африканському стилі працює у Вінниці 11 років. Позаду пережитий кризовий час 2007-2008 років, втрата другої кав'ярні, яку відкривали, але мусіли згорнути зі збитками, та розширення від невеличкої установи до просторої зали з літньою терасою.

– Ми відкривалися поступово. На початку це був дуже маленький заклад на 16 людей, – розповідає власниця «Масай Мари» Наталія Фурманова. – А практично через рік ми зрозуміли, що час розширюватись. Збільшили приміщення, тому що був попит, люди хотіли прийти. Скільки часу знадобилося, щоб повернути капітал? – знаєте, напевно, немає такого поняття, як «повернути капітал». Тому що це постійно вкладення капіталу. Ти постійно вкладаєш в розширення, у зміни. Якщо взяти наш приклад, ми з маленької кав'ярні зробили велику. Потім ми кілька разів переробляли майданчик, потім вирішили відкрити ще одну кав'ярню у торгівельному центрі «Квартал», але в нас це не пішло – це знову ж таки, вклад, який не повернувся. Нам дуже подобалась ця друга кав'ярня в «Кварталі», бо була дуже затишна. Але оскільки це був не розкручений торговельний центр, ми попрацювали рік та закрились через збитки. Це було років 5-6 тому, після того, як ми 3-4 роки пропрацювали біля Центрального парку.

Пані Наталя каже, що відвідувачів брали етнікою: в інтер'єрі дуже багато ручної роботи – це речі з Африки. Також акцент робили на обслуговування та смачній каві.

– Якість кави у нас дуже висока. Ми не зраджуємо бренду вже впродовж 11-ти років. Цінова політика, звичайно, змінюється, але рівень закладу має залишатись високим, – стверджує власниця закладу. – У нас переважно працюють студенти і я їм дуже вдячна, бо вони і вчаться і працюють.

Кризовий 2008 пережили дуже важко: потерпали від збитків. Та докладали максимум зусиль, щоб не втратити клієнтів. Не піднімали ціни, у збиток собі. А якщо, згодом, піднімали ціни, то це було так несуттєво – 2-3 гривні.

– Вважаю, щоб втриматись на плаву потрібно тримати дуже високий рівень установи. І цінами, і обслуговуванням клієнтів. Має бути правильний підхід до персоналу. Щоб люди не втікали та було кому працювати. Може, є якісь економічні методи, але я не економіст, і не можу сказати. Як організатор, можу щось придумати, запровадити новинки, щось забрати, щось замінити. Можливо, забрати дороговартісні блюда з меню, залишити те, що всі можуть замовити. Сьогодні у нас найкращими залишаються млинці, скільки б я що не змінювала. Я часто коли подорожую Україною, чую, як люди хвалять наші млинці, хоча не знають, що я власниця цієї кав'ярні.

«Тет-а-тет» змінився на «The Little D» з італійськими, американськими, середземноморськими та українськими стравами

У кафешці «Тет-а-тет» з цієї весни працюють ресторатори з Донецька. Подружжя Максим та Вікторія Северини – економісти. Новий власник Максим Северин розповів про те, що спонукало його відкрити установу та які фішки планує застосовувати, щоб розкрутити власну справу.

– Ми чули багато доброго про Вінницю, що перемагало місто в багатьох рейтингах – найкраще місто, найзручніше місто для життя, європейське, університет сюди переїхав Донецький національний, в якому ми вчилися з дружиною. У мене була економіка підприємства, а в дружини прикладна економіка. Чому з Соборної виїхав «Тет-а-тет» не знаємо. У списку оголошень про оренду приміщень знайшли це, сподобалось співвідношення площі і ціни. А коли приїхали і подивились, одразу закохались. Нам тут сподобалось. Тепер переклеїли шпалери, поставили нові меблі, освітлення, залишилось ще вивіску змінити на «The Little D», – розповідає Максим Северин.

Нові власники планують урізноманітнити блюда. Додати у меню італійські, американські, середземноморські та українські страви. Можна буде з'їсти бюргери та піцу, салати, перші страви. Орієнтуються на сегмент з середнім достатком. Віком від 18-ти до 90 років.


– Попереду ЄВРО-2016. У нас вже є проектор, займаємось встановленням екранів. Будемо транслювати футбол у прямому ефірі. На червень-липень чекаємо наплив футбольних фанатів. Ну і фанатів іноземців хочемо закликати, в Вінниці досить часто буває туристів, до нас вже навідувались. Хочемо показувати хороший футбол під смачне пиво. Думаємо про музику, але поки не знаю, яка жива музика буде до смаку місцевим жителям і нашим відвідувачам, – поділився Максим.

Конкурентів «нейтралізують» власною випічкою

«Львівська цукерня» у сквері Козицького має у Вінниці досвід роботи впродовж п'яти років. Натомість традиції прийняла від засновників бізнесу у місті Лева, де подібна установа працює більше 10-ти років. Як розповіла директор «Львівської цукерні» у Вінниці Аліна Нікітчук, установа працює за франшизою та чітко відтворює настрій західних партнерів. Таку тісну співпрацю вважає одною з вагомих причин вдалого розвитку.

Першою фішкою 5 років тому стала неповторна львівська атмосфера. Офіціанти в своїх обертах звертаються до клієнтів «пане» і «пані». Що є незвичним звертанням у нас у Вінниці. І ще у цукерні дуже гарна кондитерська продукція.

– У нас майже немає акцій чи якихось спеціальних пропозицій. Ми завжди намагаємось проаналізувати ціни на нашому ринку у Вінниці в подібних закладах, і контролювати та тримати їх у таких межах, щоб було доступно і гарно, – розповідає директор «Львівської цукерні» у Вінниці Аліна Нікітчук.

Пані Аліна вдячна відвідувачам за конструктивну критику. Каже, що це допомагає стати кращими.

– Коли вони до нас приходять і кажуть: «А ви знаєте, у Львові не так, як у вас, а там є такі цікаві моменти». Коли людина бувала і там, і там, вона може порівняти. Порівнюючи, ми можемо досягти більш високого рівня у нашому обслуговуванні. Інколи у нас проводяться тренінги з приводу якості обслуговування. А також у нас ще є внутрішні майстер-класи, які проводимо для наших кондитерів, для поліпшення якості їхньої роботи. Ми проводимо внутрішні майстер-класи, кондитери, які мають більше досвіду свої знання передають тим, які менш досвідчені, менш орієнтуються у слабких моментах, – каже власниця закладу.

А конкурентів «Львівська цукерня» «нейтралізує» саме власною випічкою.

– Тому підтвердження наші відвідувачі і кількість відвідувачів. І ми будемо намагатися завдяки відкриттю нових закладів також контролювати і свою якість. Щоб бути ще кращими та зробити присутність відвідувачів у нашому закладі найбільш комфортною, ціни найбільш прийнятними, і установу найбільш корисною, – запевнила Аліна Нікітчук.

Фото Оксани Тупальської