Минулого року на Вінниччині вперше апробували механізм аграрних розписок. За цей час, він довів власну ефективність, зокрема й як суттєва альтернатива державним дотаціям і кредитуванню аграрного бізнесу. Про це повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Сьогодні у Вінниці під час круглого столу "Результати впровадження та перспективи поширення аграрних розписок у Вінницькій області" підвели підсумки найуспішнішої з новацій Мінагрополітики України.

Починаючи з 13 жовтня 2015 року на Вінниччині розпочав роботу проект, розроблений за підтримки Швейцарії та Міжнародної фінансової корпорації (IFC). В ньому задіяли зокрема Черкаську, Полтавську та Харківську область, а найближчим часом планують залучити й Тернопільську, Хмельницьку, Миколаївську та Сумську.

За цей час в Україні аграрні господарства оформили 60 розписок, що дозволило швидко та ефективно залучити фінансів на суму 189 мільйонів гривень. Загалом 23 аграрні розписки були товарного характеру, а 37 фінансового. Повністю погашеними на цей час є 16 договорів, 6 з них вже цього року.

На Вінниччині проекту передували цілих 19 семінарів, в яких взяло участь більше 700 агровиробників, які проте обережно підійшли до ініційованого нововведення.


— Наш виробник завжди остерігається такого роду новацій, — заявив директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Микола Неїлик. — Але ми максимально проінформували їх, зробивши візити до кожного з районів області. Тому зараз маємо на нашому рахунку 23 фінансові агророзписки на суму 48,2 мільйони, одну вже погашену товарну на 500 тисяч гривень і це лише початок.

Специфіка аграрних розписок полягає в тому, що вони можуть в майбутньому стати суттєвою альтернативою кредитів для сільгоспвиробників.

— Наразі до майбутнього проекту бюджету 2017 року урядом закладено орієнтовну суму на дотації сільського господарства у вигляді 5,5 мільярдів гривень, — розповіла начальниця відділу стратегічного планування Мінагрополітики України Оксана Заворотько. — Проте, варто враховувати інфляцію, тому ця сума може зменшитися. Але все це не змінює того, що дефіцит бюджетних коштів штовхає українських аграріїв на пошуки додаткового фінансування, одним з варіантів якого зараз маємо аграрні розписки.

За словами керівника цього проекту Олексія Омеляненко, попри річну роботу, на подолання міфів та упереджень, спеціалісти іноді стикаються із недостатнім розумінням того, чим вони є:

— Аграрні розписки — це товаророзпорядний інструмент. Вони можуть оформлюватися як у вигляді розрахунку товаром, так і фінансами. Домовлятися про них можуть особи які мають право власності або користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. В свою чергу, кредиторами можуть бути постачальники техніки, насіння, добрив, виконавці робіт, агротрейдери, компанії-переробники.

Від банківських кредитів розписки відрізняються тим, що предметом застави є майбутня продукція. Землю при цьому ніхто не закладає.

— Для фермера є важливою перспективою те, що він при бажання в майбутньому взяти кредит, може надати історію ефективного використання механізму аграрних розписок. Вкупі із іншими чинниками, вони стають найефективнішим з проектів, який наразі розробляється за участю Мінагрополітики.

Серед проблем, які виникають в процесі оформлення аграрних розписок Микола Неїлик називає необхідність поширення інформації про результати роботи сільгоспвиробників. Другою перепоною є те, що частина земельних ділянок не зареєстрована в Державному реєстрі прав.

Нагадаємо, що в четвер до Вінниці завітав Прем'єр-Міністр України Володимир Гройсман разом із єврокомісаром Йоханнесом Ханом з метою показати здобутки децентралізації.

Головне фото: espreso.tv, фото Богдана Новака