Шукаючи нові ринки збуту, менеджерам вінницького заводу вдалось вийти на європейські ринки. Відтак, "Бастіон" став першим вінницьким підприємством, який розпочав торгівлю з країнами ЄС. На підприємстві випускають сайдинг (стінові панелі для облицювання — ред.), ринви, труби та інше для водостоків, бордюрну стрічку, софіти (пластикові панелі для підшивки покрівлі — ред.) тощо. І успішно реалізують свою продукцію в країнах Євросоюзу. Про це Vlasno.info повідомив прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік.

— Це підприємство єдине в Україні займається виробництвом сайдингу. І завжди є позитивом, коли виробництво виходить на новий рівень. Вони відчувають конкуренцію, і ще більш удосконалюють свою продукцію, - говорить він.

Директор заводу «Бастіон» В'ячеслав Калініченко погоджується з цим та наголошує, що завдяки новим ринкам збуту вони розширили асортимент:

Коли ми стали на ноги та забезпечили сайдингом всю область та Україну, зрозуміли, що потрібно розвиватись далі. Наша продукція має високу якість, тому її не потрібно міняти в будинках навіть один раз на 20 років. Служить набагато довше. Отож, нам потрібно було думати, як розширити коло наших клієнтів. Тож вирішили продавати продукцію в європейські країни.

Вихід на європейський ринок у 2016 році був не такий вже й простий, зазначає В'ячеслав Олександрович.

– Розпочали з Прибалтики. Зрозуміли, що конкуренція дуже велика. І навіть наша готовність знизити ціну на 20 відсотків не є виграшною. Отже, ми вирішили спілкуватись з кінцевим споживачем. Для цього відкрили своє представництво у Вільнюсі, Литва, – розповідає він. – І саме кінцевому споживачеві пояснюємо переваги нашого продукту. Коли кінцевий споживач приходить в дилерську мережу і питає про нашу продукцію, то дилер вже сам нас шукає, погоджується працювати з нами. Це дуже кропітка робота, і вона не вирішується протягом одного дня, одного року. Вихід на європейський ринок — це забіг на тривалу дистанцію. До цього треба бути готовим і налаштовувати на це команду. Якщо команда бойова — все вдасться.

Ще одним негативним чинником є зниження попиту на продукцію протягом останніх трьох років на 40-45 відсотків, каже директор:

– Наша продукція не є товаром першої необхідності. Крім того, спостерігаємо, що кінцевий споживач має не досить високі доходи.

А заступник директора "Бастіону" з виробничих питань Іван Стругов запевняє, що така тенденція спостерігається повсюди.

– Наші вироби не гірше європейських аналогів, – підкреслює він. – Наш сайдинг довго і якісно збереже від холоду і жари. Від плісняви теж. Саме тому він є популярним облицювальним матеріалом.

Директор додає, що це досягається завдяки високій якості сайдингу:

– Ми не додаємо до суміші, з якої виготовляється сайдинг, крейду. Звісно, якщо додати, можна сьогодні заробити багато коштів. Але такий сайдинг не буде довговічним. І тоді можемо втратити довіру споживача. А вона безцінна. І ми не збираємося її втрачати. Зараз ми забезпечуємо кольоростійкість та міцність усіх виробів. І завойовувати європейські ринки можна лише якісною продукцією.

Протягом останніх років в Україні збільшилась кількість малих підприємств, які представлені на європейських ринках.

– У 2016 році їх було трохи більше 30 відсотків, у 2017- му стало 32 відсотки. Проте, очікування позитивні у всіх, і у малих, і у великих підприємств, – коментує академічний директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. – Везуть до ЄС здебільшого перероблену продукцію. Це підриває міф, що ми веземо в ЄС сировину. А перероблена продукція займає 43% в загальному експорті, тоді як сировина — 30%. Але не треба плутати перероблену продукцію з продукцією кінцевого споживання. Такої лише 13%. В основному це не продукти харчування, а одяг, меблі, побутова техніка. В ЄС везуть 86 % всього, що везуть хоч в якусь країну світу. Середня кількість українських підприємств, що експортують щороку, в середньому — 25 тисяч.

Як змінилась ситуація на законовчому рівні щодо покращення доступу українських виробників до ринків ЄС можна побачити завдяки інфографиці. Причому, схематичне зображення показує зміни щодо продовольчої та непродовольчої групи окремо:

Водночас, у Вінницькій області теж збільшилась кількість підприємств, яким вдається вийти на європейський ринок. У Департаменті міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької облдержадміністрації зазначають, що вінницьким експортерам з початку 2018 року було видано 1332 сертифіката EUR.1 (сертифікат з перевезення — ред.). І ця цифра майже на третину перевищує минулорічний показник. Причому, найбільше сертифікатів оформлено до Польщі (686), Німеччини (143), Румунії (95). Серед інших країн партнерів – Австрія, Іспанія та Нідерланди. Найбільше вінницькі виробники експортують мед, соєву олію, тушки та частини замороженої курчати, заморожені ягоди, яблучний сік, продукти переробки з текстильної давальницької сировини, пивоварний ячмінь. Загальна кількість сертифікатів EUR.1 з 2014 року складає 8 тисяч.

Отже, "Бастіон" був одним з перших, який вирішив співпрацювати з європейськими країни ще до підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Адже саме після рідписання Угоди спостерігається підвищення експорту продукції українських виробників.

Крім того, на "Бастіоні" застосовують безвідходне виробництво.

– Наша мрія — "збирати" шин та інші відходи і переробляти їх. Хочемо запускати лінію по вторинній сировині, – розповідає В'ячеслав Калініченко. – Адже з відходів можна створювати унікальні вироби. Буквально рік, як ми почали впроваджувати цю систему. Зараз збираємо у виробників вікон обрізки, неякісні вікна, переробляємо їх на порошок. Таким чином, знижуємо собівартість, не втрачаючи якість. Вчимося працювати зі вторинною сировиною.

В'ячеслав Олександрович стверджує, що за такою технологією майбутнє, тому що наші ресурси обмежені:

– В зимовий час ми задіюємо працівників, які займаються оглядом цих обрізів. Тому що там може залишитись металевий шуруп, і через нього може заклинити лінію. Тоді вже про зниження собівартості годі й говорити. Ми вже підготували близько 40 тон вторсировини. Сподіваємось, що лінія, що працюватиме на вторсировині, буде досить успішною.

Нагадаємо, в Іллінецькій ОТГ облаштували власні теплиці.

Фото: Тетяна Щербатюк