На власника павільйонів з прийому макулатури, муніципальна поліція складає протоколи

Проблема з роздільним збором сміття в Україні назріла вже давно, адже в культурі людей поки що ще відсутні поняття екологічної відповідальності, тож скидати всі відходи підряд до сміттєвих баків для нас, на жаль, норма. Але частина громадян з радістю здають макулатуру, металолом та інші тверді відходи до спеціальних пунктів збору, ще й отримують за це гроші.

Одне з вінницьких приватних підприємств, яке належить отаману Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна Володимиру Воловодюку, має по місту обладнані точки прийому відходів. Сюди люди приносять весь непотріб, яким загромаджується житло: картонні коробки, упаковки з-під товарів, склотару, та ін.

– Мені дуже зручно, що є такий пункт, – говорить пенсіонер Петро Миколайович, що мешкає на вулиці Чкалова. – За місяць удома назбирується маса макулатури та іншого сміття, приношу сюди і отримую кількадесят гривень за непотріб. На цигарки вже є, бо нині вони дорогі.

Працівник одного з пунктів збору пан Володимир каже, що раніше, коли ці точки належали місту, тут були лише напіврозвалені ятки, а коли за них взявся підприємець, він обладнав приміщення, де є всі умови для роботи.

– У мене тут і ваги електронні, і електрика, приміщення велике, є місце, та й зовні добре виглядає, – говорить працівник.

Але нещодавно над розміщенням подібних пунктів нависла загроза: муніципальна поліція склала на три павільйони протоколи. Обгрунтовують комунальники це тим, що земля, на якій їх розміщено, надана в оренду міською радою, і з 2007 року термін оренди сплив, і його ніхто не продовжував. Володимира Воловодюка викликали на адміністративну комісію, а коли він не з'явився, було ухвалено стягнути з нього по 1600 гривень за кожен з трьох павільйонів.

Відтоді тривають суди: власник пунктів збору сміття подав позов на міську раду, у якому заявляє, що по-перше, муніципальна поліція не має права складати протоколи щодо зайняття земельної ділянки, по-друге, що ділянки зайняті цілком законно, а не самовільно, і по-третє, Воловодюк оскаржує рішення адмінкомісії, стверджує, що не був належним чином повідомлений про дату та час засідання, тому не зміг прийти і відстояти свої інтереси.

Адвокат підприємця Євген Путілін надав суду документи, де зазначена офіційна адреса позивача за пропискою. В той же час повідомлення від адмінкомісії про засідання надходили на три різних адреси, але жодного не було за правильною.

– Він отаман козацького полку, тож ми і відправили на адресу козаків, – виправдовується представник міської ради Олег Никонюк.

Олег Валерійович стверджує, що павільйони кваліфікують як малі архітектурні форми (МАФ), а вони заважають благоустрою міста.

– Це маф, який не прикріплений до землі, його можна забрати і перевезти на причепі, адмінкомісії це стало відомо завдяки листу від Державної архітектурної інспекції, у якому є висновок, що це маф, – розповів на суді Олег Никонюк.


Проте, як зауважує адвокат Воловодюка, Євген Путілін, лист від архітектурної інспекції датовано 14 липня 2015 року, а адмінкомісія засідала ще 11 червня.

– Яким чином вони могли робити висновки, керуючись ще не написаним на той час листом? – дивується адвокат.

Представник міськради також висловився про те, що павільйони псують благоустрій міста.

– Ви бачили їх? На них дивитися страшно. Не можна, щоб таке стояло серед міста, – обурився Никоненко. – На думку комісії вони мають непорядний вигляд.

Журналісти сфотографували павільйон по вулиці Першотравневій, і виявили, що там є фундамент та бетонна підлога, будівлю обшито металом, всередині немає ознак антисанітарії. Більш того, на суді адвокат Євген Путілін надав документи, що підтверджують реєстрацію прав на нерухоме майно за місцями розміщення павільйонів.

– Навіть на договорі оренди є відмітка з БТІ про право на нерухомість у цьому місці, – говорить Євген Вікторович. – У комісії є право витребовувати додаткові документи, якби вони зробили запит, то отримали б цю відповідь.

У справі поки що не поставлено крапку, суд ухвалив після тривалої перерви допитати свідків, більшість з яких – працівники КП «Муніципальна поліція», аби встановити, як вони складали протоколи, та чому в жоден з них не вписали вірної адреси власника, і звідки вони взагалі взяли вписані ними адреси.

– Та не складали вони тут нічого, – запевняє працівник пункту збору пан Володимир. – Так, прийшли, пофотографували і все, а потім ми вже дізналися про те, що нас хочуть закрити.

Наступне судове засідання призначено на кінець вересня. Сам позивач, підприємець Володимир Воловодюк прокоментував ситуацію так:

– Я вважаю це виключно політичною справою. Самі пункти збору приносять місту лише користь, але цією справою на мене здійснюють тиск через мої політичні погляди.


Фото Ірини Басенко