Закупівельна вартість молока станом на травень цього року становила від чотирьох до семи гривень. Держава не регулює ціни на молоко, оскільки всі підприємства цієї галузі — у приватних руках. Кореспондентка Vlasno.info дізнавалася, скільки зусиль докладають селяни на утримання корів, чи виправданою є ціна продукції на молочному ринку та чи легко селянам дається вдоїти літр молока, отримавши за нього кілька гривень.

"Молоко у корови — на язику"

Сільське господарство на Вінниччині не обходиться без корів: виростивши, нагодувавши, доглянувши корівку, можна отримати молоко та продати його. Чимало сімей за рахунок цього і виживають. Але утримання більше двох корів потребує значних зусиль, коштів та здоров'я.

У народі кажуть, що молоко у корови — на язиці. Ми поспілкувалися із мешканцем Липовецького району Григорієм Івановичем, скільки варто прикласти зусиль, аби корова дала молоко та, який дохід у його сімейний бюджет складають кошти від проданого молока.

Влітку із коровами трохи легше — вони ідуть на пасовиська, відтак, підгодовувати їх можна лише вдень та, за можливості, увечері. А от взимку корови стоять у сараях. Відтак, весна, літо та осінь у селян зайняті тим, аби заготувати коровам та іншій живності поживних смаколиків, коли на вулиці тріщатиме мороз.

– На сіно бажано сіяти багаторічні трави, ідеальний варіант — люцерна. У мене дві корови, тому цьогоріч посіяв 30 соток. Три рази на рік її потрібно викосити, висушити, перевезти із поля та скласти. Якщо є кінь — простіше, він допомагатиме і землю обробити, і сіно перевезти, як нема — варто купувати солярку та користуватися послугами місцевих фермерів із технікою, – розповідає Григорій Іванович. – Підгодовую корів і влітку, бо з пасовиськ вони часто повертаються голодними: в спеку сонце випалює пагорби, тому посіяв ще й 20 соток суданської трави.

Не обходиться і без соковитого корму: вирощують кормові буряки.

– За гривень 300 купив насіння та посіяв 30 соток буряків. Жінку свою бережу: аби їй менше довелося сапати буряки, то навесні вношу на ділянку гербіциди. За них доводиться заплатити понад півтисячі гривень. Купую два види гербіцидів: від бур'янів злакових та широколистих. Перед дощем, після прорідження вношу мінеральні добрива, мішок коштує у межах однієї тисячі гривень, – у деталях розповідає Григорій, який є ще й агрономом, тому знає толк у тому, як "задобрити" ґрунт.

Не варто забути запастися і соломою на зиму — також пригодиться. Треба і концентровані корми. Оптимальний варіант — товч із ячменю. Щоб ячмінь опинився у коморі господаря — це теж ціла історія із обробітком ґрунту, посівами, боротьбою із шкідниками та бур'янами, молотьбою, перевезенням до дому, зберіганням, помолом на товч тощо.

"Рухлива" та "стрибуча" ціна на молоко

– Аби корова продуктивно доїлася, має з'їдати орієнтовно 200 грам товчі на літр молока. Щодня мої корови з'їдають по п'ять кілограмів концкормів: даю їм велике відро запареної товчі. Одна корова дає у середньому 20 літрів молока. Здаємо молоковозу — по 4,50 за один літр. Загалом, за місяць отримую три тисячі гривень. А ще інколи собі лишаємо: на сир, кисле молоко полюбляємо, кашу з молоком. Взимку ціна на молоко сягала більше п'яти гривень, навесні зменшилася, тепер продовжує падати.

Ціна у районах області, до речі, різна. У Хмільницькому районі за літр зданого молока на машину селянин отримує 5 гривень та 80 копійок. У Козятинському — 6,50, Оратівському — 4,00, село Приборівка Липовецького району — 3,80, Немирівський — 4,30, Чечельницький — 4,50. Селяни кажуть, що ціна, серед іншого, залежить від конкретного заготівельника молока та конкуренції на молочному ринку у конкретному селі. А ще — від пори року. Взимку ціна зростає, на літо — падає.

"Краще – на ринок, ніж на машину — за копійки"

Вже на Привокзальному ринку у Вінниці селяни продають молоко у пластикових пляшках: 15 гривень за пляшку, відтак: 10 гривень — за один літр. Олена приїхала на ринок із Михайлівки вже надвечір.

– Молоко свіже, денний удій, завжди їжджу на ринок, навіть не пам'ятаю, коли востаннє на машину здавала, – каже жінка. – Так вигідніше, бо молоковоз бере задешево як для селянської праці. Навіть щоденні витрати на дорогу не бентежать — краще продаватиму у місті за дорожчою ціною, аніж на машину за копійки.

У супермаркетах та продуктових магазинах Вінниці молоко у пачках та пакетах ще дорожче: за 900 грам у пачці (це трохи менше літра) містяни платять у середньому мінімум 16 гривень.

Держава не регулює ціну на молоко, молокопереробні заводи — приватні

Ми написали запит до Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації та запитали, які підприємства здійснюють заготівлю молока, скільки їх, хто регулює ціни на молоко та чи регулює взагалі.

Нам відповіли, що наразі в області проводять заготівлю молока 15 молокопереробних заводів, із них 10 виробляють молочну продукцію.

За інформацією Головного управління ДержспоживслужбиУкраїни у Вінницькій області у регіоні зареєстровано 44 суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють заготівлю, переробку молока та молочної сировини. Разом із тим, Департамент агропромислового розвитку не володіє інформацією щодо суб'єктів господарювання, фізичних осіб-підприємців, приватних осіб підприємців, які закупляють молоко.

– Закупівельні ціни на молоко не підлягають державному ціновому регулюванню, – йдеться у відповіді Депаратменту агропромислового розвитку на інформаційний запит Vlasno.info. – У Бюджетному кодексі не передбачено дотацій чи субвенцій на компенсацію різниці між витратами на виробництво та фактичною закупівельною ціною молока.

Всі молокопереробні підприємства області перебувають у приватній формі власності.

Селянам радять співпрацювати із заготівельниками на умовах договору

– Закупівельні ціни на молоко у них формуються у залежності від кон'юнктури молочного ринку, відстані його доставки до місця переробки, попиту на вироблену продукцію, обсягів її реалізації, а значить повної собівартості на підставі економічного обґрунтування та затверджуються наказом або розпордженням керівника молокопереробного підприємства. При цьому невід"ємною складовою в калькуляції закупівельної ціни являється якість молока та вміст в ньому молочного жиру та білку, – зазначають у департаменті та додають, що, згідно із чинним законодавством України, державні органи влади не мають права втручатися у господарську діяльність підприємців.

Департамент радить селянам співпрацювати із молокопереробними підприємствами на умовах договору, у якому неодмінно має бути вказана закупівельна ціна, що відповідає затратам на виробництво продукції і її якості та гарантія повного розрахунку за здане молоко в обумовлені терміни.

У травні цього року середня закупівельна ціна на молоко ІІ-го ґатунку, базисної жирності, що найбільше закуповується від господарств населення становить 4, 92 гривні за кілограм; на молоко першого ґатунку — 7,04 гривні за кілограм.

Вінницьке молоко п'ють у 50 країнах ЄС

Вінницька молокопродукція "їде" і за кордон. Експортом молокопродукції займаються: ПАТ "Вінницький молочний завод "Рошен", ТОВ "Люстдорф" із Іллінців, ТОВ "Гайсинський молокозавод", Тульчинська та Крижопільська філії ТОВ "Терра Фуд", ПрАТ "Літинський молокозавод" та ТОВ "Хмільницький завод сухого знежиреного молока".

"Рошен" та "Люстдорф" мають дозволи на відвантаження продукції до країн Європейського Союзу. Загалом, молоко із Вінниччини експортують більш як до 50 країн світу.

За даними асоціації постачальників торговельних мереж станом на кінець квітня цього року, найдешевше молоко можна придбати у естонських магазинах — по 13,40 за один літр, якщо його жирність буде 2,5 відсотки. Вже у Литві його купують за 13,90. У Польщі молоко із трохи нижчою жирністю (1,5 відсотки) продається у середньому за 20 гривень, у Франції — 34,20. В Україні ж середня вартість молока — 16,20.

Власники заводів: слід президента, Кіпру та депутата

Скориставшись бізнес-пошуковою системою YouControl, цікавимося власниками цих підприємств.

Завод "Рошен", маючи у своєму досьє основним видом діяльності перероблення молока, виробництво масла та сиру, має засновником та кінцевим бенефіціарним власником, як відомо, президента України Петра Порошенка.

"Люстдорф" серед власників має юридичних осіб із Одеської області, там же зареєстрований і його кінцевий власник.

"Гайсинський молокозавод" своїх акціонерів поділив між Вінниччиною та Одеською областю (20 та 80 відсотків акцій відповідно).

"Терра Фуд" має свої філії у Тульчинському та Крижопільському районах. Серед засновників юридичної особи: компанія "Terra food milk Ukraine Limited" (Кіпр) та Станіслав Войтович (Київська область).

"Хмільницьким заводом сухого знежиреного молока" володіють по 50 відсотків акцій депутат Вінницької обласної ради Микола Юрчишин та його дружина Любов Юрчишина.

Додамо, що станом на кінець минулого року, зі 159 тисяч голів великої рогатої худоби у Вінницькій області близько 126 тисяч утримуються в господарствах населення і 34 тисячі – у сільгосппідприємствах.

Нагадаємо, що встановити більшу заготівельну ціну на молоко селянам дозволять кооперативи — у Томашпільському районі готуються реалізовувати такий проект.

Фото та інфографіка Людмили Кліщук