У Вінниці в мікрорайоні Тяжилів біля міського озера обрядами весняного циклу зустрічали найбільш квітучу пору року. На зеленій галявині відродили вікові традиції наших предків. Майстер-класи від народних майстрів, танці та пісні: кожен міг знайти щось собі по душі. Закликав весну після похмурого дощового тижня й кореспондент Vlasno.info.

— Гаївками наші предки починали рік. Як веснянками закрутять рік, таким і буде рік. Хлопці і дівчата танцювали та співали, щоб була тепла весна та мир на землі. І ми робимо наш фестиваль, щоб в Україні був гарний врожай та настав мир, - розповідає організаторка фестивалю Валентина Шпак-Мельник.

Гаївки, або веснянки – це назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою гаївок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

Відкрили фестиваль обрядом зустрічі весни. Спочатку танцювали кривий танець. Майже всі учасники та глядачі взялись за руки та почали вимальовувати чудернацькі візерунки на зеленій галявині.

Далі ведуча запросила до центру галявини головного хедлайнера фестивалю – народного кобзаря України Віктора Пашника. Він взяв у руки колесо з вінком. Дівчата взяли в руки стрічки та розкрутили колесо – символ сонця. Щоб небесне світило принесло щастя та добро на нашу землю.

Після того, як розкрутили колесо, молодь почала грати в традиційні народні обрядові ігри – "Картопелька" та "Грушечка".

— Це дуже цікаво. Ми на уроках з української літератури вивчали веснянки та ігри, які проводять. А тепер бачимо на власні очі. Я вважаю, що такі свята дуже потрібні, щоб ми, діти, знали свою культуру та традиції, і потім могли передати вже нашим дітям, - говорить вінничанка, що прийшла на фестиваль, Анастасія Сич.

Паралельно народні колективи на сцені співали українські народні та обрядові пісні. На дитячій галявині грались в рзноманітні рухливі ігри зовсім маленькі діти. Також будь-хто з охочих міг спробувати себе в соломоплетінні, в'язанні, кераміці, петриківському розписі, або вмінні пекти поминальні хліби.

Можна було придбати різні сувеніри. Наприклад, хлопчик Авак придбав собі сопілку.

— Є різні сопілки по 5 чи 6 дірочок. Вони відповідають нотам. Є спеціальні професійні на 10 дірок. Робити можна з будь-якого дерева. В народі часто робили з калини та бузини, бо це найбільш піддатливе дерево. Найкращі сопілки з граба, клена, дуба. Гарна на колір з акації, вона виходить яскраво жовта. Мені більше всього подобається робити з горіха та груші – дуже м'яке звучання, - каже народний майстер з сопілки Олександр Остапчук.

На фестивалі можна було навчитись плести шляпи в майстринь, які плетуть реквізит народному ансамблю українського танцю імені Вірського та елементи одягу для першого в Україні фентезійного блокбастеру "Сторожова застава".

— Спочатку треба підготувати солому. Зібрати її серпом, висушити, кожну соломинку порізати та очистити, намочити і тільки потім плести. Треба сплести 15 метрів на одну шляпу. Одягнути її на спеціальну форму, і буде красива шляпа, - навчає майстриня Літинського Подільського народного університету культури Тамара Сторожук.

Маленькі діти "окупували" стіл, де можна було своїми руками створити обрядові хліби. Діти з різнокольорового тіста робили різні фігурки та розмальовували глазуррю імбірне печиво.

Закінчився фестиваль мелодією бандури народного кобзаря України Віктора Пашника.

Читайте також, У Вінниці «замінували» кілька адмінбудівель 

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписутесь на наш Telegram.

Фото: Андрій Оленін