Купальські звичаї в Україні беруть свій початок ще з дохристиянських часів. Але за такий тривалий час під впливом культури, релігії та, як не дивно, маркетингу — свято трансформувалося до невпізнаності.Відродити давні традиції та показати, як святкували Купайла насправді — основне завдання щорічного фестивалю звичаєвої культури "Живий Вогонь". Особливий обряд, яким це свято відзначали на Поділлі, відтворять на фестивалі за допомогою реконструкції.Про особливості святкування Купайла на Поділлі розповіла кореспонденту Vlasno.info етнограф, крєзнавець, фольклористка, науковець-історик Тетяна Пірус.

— Свято Купайла поширене переважно серед слов'янських народів. На окремих теренах його назва змінюється, наприклад, росіяни Поволжя вживають термін «Свято Ярила» і назви Купайла не використовують. Купайла – це свято, присвячене дню літнього сонцестояння у індоєвропейських народів Східної Європи (слов'янські та балтійські народи), — говорить пані Тетяна.

Свято Купайла — це свято сонця, що сходить на світанку найдовшого дня. Воно є головним у традиційному сонячному культі слов'ян і балтійців. А в річному циклі Сонця найвизначнішим днем є день літнього сонцестояння, який припадає на 21- 22 червня.

Саме 22 червня гості фестивалю "Живий Вогонь" побачать реконструкцію обряду подільського Купайла і зможуть взяти в ньому участь. Звичайно, відтворюватимуть лише найбільш сакральну частину дійства, адже повністю святкування подільського Купала займає добу.

Кульмінацією дійства стане видобування вогню за допомогою спеціальної дерев'яної установки. Щороку її виготовляють до свята з особливого дерева, а на заході сонця сотні людей беруться за линву і розкручують стержень установки, викликаючи тертя, та видобувають таким чином іскру. Від неї і запалюють ватру, довкола якої потім водять хороводи та стрибають через вогонь, загадуючи бажання.

За словами Тетяни Пірус, традиція видобувати вогонь природнім чином, в українців іде ще з прадавніх міфологічних та релігійних уявлень:

— В українській народній традиції є уявлення, що вогонь є священним і несе в собі Божественну силу. Вогонь може «псуватися» і тоді Божественна сила покидає його, і тоді громада втрачає Божу підтримку. Щоб відновити чистоту вогню, всі вогники та свічки в селі гасили, і ставали разом добувати живий вогонь з молитвою. Той вогонь був чистий і його розносили по всіх помешканнях, — пояснює науковиця.

Дні проведення фестивалю "Живий Вогонь" співпадають із літнім сонцестоянням, тож кожен може доторкнутися до деревніх джерел і в цю магічну ніч відчути всю гаму почуттів, які передаються поколіннями.

Чекаємо на вас 22 червня з 12:00 в с. Якушинці Вінницького району.

Фестиваль проводиться за сприяння Українського культурного фонду та Департаменту соціальної і молодіжної політики Вінницької ОДА.

Подільський обряд Купайла

За звичаєм, подільський обряд Купайла починається на світанку дня, який передує дню літнього сонцестояння. Дівчата вранці плетуть купальські вінки, використовуючи визначений традицією перелік квітів. Це лісові квіти (барвінок, буркун, ромен, материнка, чебрець, братки, нечуй-вітер), польові (волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел). У той же час гурт парубків знаходить молоде деревце верби для виготовлення купальського гільця, для цього зрізану вербу закопують на майдані для святкування. Ще одним атрибутом свята є Купальське колесо, яке також виготовляють парубки, обмотуючи його жмутками сіна і соломи.

Дівчата виконують обряд прикрашання гільця, стрічками, віночками, квітами, барвінком, співаючи купальських пісень. Після цього водять хороводи навколо гільця.

Неподалік облаштовують купальське вогнище із сухого дуба і ясена.

Святкувати Купайла починали, коли на небі з'являлися зорі. Відзначення свята Купала починається після заходу Сонця. Сигналом початку свята є запалення Священного Купальського Вогнища.

Навколо вогнища і гільця учасники свята водять хороводи і співають купальських пісень. Потім починають стрибати через вогонь. Дівчата спускають вінки на воду із запаленими свічечками, а хлопці обв'язують колесо соломою і спускають запалене колесо з гори, щоб воно покотилось у воду. Потім розламують гільце, гілочки якого вважаються магічними. Стовбур хлопці несуть до води і «топлять» його у воді.

Біля купальського вогнища відбувається частування обрядовими стравами: варениками з вишнями та «кукурудзками» з черешень ( для дітей).

Найбільш відважні вирушають на пошуки чарівної квітки папороті – Квітки Щастя. Інші беруть участь у святкових розвагах та обрядових співах. На сході Сонця всі зустрічають Сонце і дивляться як воно «купається». Видивляються, чи побачать на Сонці образ Бога. Учасники говорять один одному побажання і розходяться.

Організатор фестивалю «Живий вогонь» — Вінницький козацький полк імені Івана Богуна.

Генеральний медіа-партнер — Vlasno.info.

Фестиваль проходить за підтримки Українського культурного фонду та Вінницької обласної державної адміністрації.

Нагадаємо, живий Вогонь запалять 22 червня в Якушинцях на Вінниччині.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписутесь на наш Telegram.

Фото зі сторінки Тетяни Пірус у Facebook,odigitria.by