На фестивалі "Живий вогонь" у Вінниці активісти запалили вогонь без сірників. Для цього заздалегідь неподалік від сцени, приготували дрова для багаття. Це мало бути купальське вогнище, адже проведення фестивалю традиційно співпало із купальськими святами у слов'ян. До речі, вже традиційну купальську розвагу — поливання публіки з водомету — також внесли до святкування. Тож за годину до того, як запалити вогнище, усіх присутніх поливали водою. Хтось устиг утекти, прихопивши речі (були на території містечка і звичайні пляжні відпочивальники), хтось навпаки чимдуж поспішав під потоки води.

Після того, як усе закінчилося, виявилося, що і дрова, викладені для багаття теж промокли. Але на те вже ніхто не зважав, адже головною подією вечора мало стати видобування вогню. І використали для цього спеціальну конструкцію:
величезний дерев'яний кілок, закріплений у міцній дерев'яній рамі. Основу кілка обв'язали канатом, по обидва боки якого стали чоловіки і почали розкручувати його в різні боки.

Керував процесом Руслан Бегас. Його учні зі Школи козацького гарту ім. Данила Нечая теж докладали немало зусиль, щоб здобути заповітну іскру. Дерево почало диміти одразу, але підпалити солому вдалося лише з другої спроби. За мить у руках козаків уже палали смолоскипи, від яких і зайнялося вогнище. Люди водили навколо багаття хороводи, стрибали через нього, співали пісень та вигукували патріотичні гасла.

Найцікавіше, що саме коли козаки розпочали видобувати вогонь, пішов дощ. Але він не завадив стовпу полум'я здійматися високо в небо.

Фото Сергія Немирівського