Вперше у Вінниці продемонстрували документальну стрічку "Спадок нації". Показ фільму у кінотеатрі "Родина" був благодійним. Завдяки історії про українську вишиванку маленька вінничанка Кіра має шанс побачити цей світ, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Документальна стрічка "Спадок нації" розповіла вінничанам про важливість і головний сенс вишиванки. У фільмі прослідковується дві сюжетні лінії. Етнографічна частина фільму розповіла про орнаменти кожного куточку України, про особливості технік, кольорів, малюнку. Але неймовірно вражаючим стала ще й історична частина фільму: кожна вишиванка розповідала історію родин які зазнали болю від тяжкої долі.

- Ми шукали одну особливу вишиванку, - розповідає автор фільму Леся Воронюк. - Але знайшли багато особливих вишиванок, в малюнку яких закарбувалась доля людей. Коли ми дізнавались, через що вони пройшли, як зберігали та відновлювали вишиванки ми поставили за мету донести українцям справжню цінність вишитої сорочки. Таким чином, гаслом фільму стали слова "Вишити, щоб вижити".

Під час перегляду фільму люди плакали та сміялися. Особливо запишались вінничани, коли у стрічці показали майстринь з села Клембівка Ямпільського району. Про вишиті сорочки Вінниччини завдяки цьому фільму дізнався весь світ.

- Я бачив неодноразово на виставках клембівські сорочки, багато разів проїжджав повз Клембівку. Але я і не уявляв, яке значення має вишиванка у світі, - ділиться враженнями глядач фільму Ігор.- Для мене вишиванка була лише національним одягом, а відтепер я її буду дійсно шанувати. У мене є багато вишитих сорочок, але саме клембівської немає. Обов'язково придбаю її для себе та буду берегти, як справжній скарб. Стрічка чудова. Хотілось би бачити таких фільмів більше, і не лише в кінотеатрах, а й по громадському телебаченню. Саме такі фільми потрібні нашим дітям.

Фільм знімали не лише в Україні а й за її межами: у Канаді, Німеччині, Арабських Еміратах, Польщі, Росії, Італії розповіли історію вишиванок які забрали з собою на чужину. Не забули історію вишиванок Криму, Луганської та Донецької областей. Ці історії вразили жорстокою реальністю. Початок 20 сторіччя нагадав про незламність наших прадідів. Згадали історію Чорнобильської вишиванки та переселенців. До стрічки увійшли навіть орнаменти сіл, які затопили Кременчуцьким морем. Весь смуток та радість, всі надії та розпач українців разом з вишивкою на сорочках розповів реальну історію нашої нації в цілому світі.

Автори проекту у Вінниці та в багатьох містах зробили перегляди благодійним. У Вінниці завдяки показу зібрали кошти для операції незрячої Кіри Чубар.

- Ми щиро дякуємо волонтерам та організаторам свята за допомогу. Наша донечка Кіра народилась передчасно. Так сталось, що вона має проблему зору, - говорить мати дівчинки. - Але вона така комашечка у нас. Ми вже пережили п'ять операцій, на черзі ще дві. Лікарі говорять що є шанси бачити. Ми боремось. Ви знаєте вона вже тягнеться до великих яскравих іграшок, Їй цікаво пізнавати цей світ. Вона все чує, впізнає нас за голосом, така життєрадісна. Ми вдячні людям, що не лишились байдужими та допомагають нам у зборі коштів.

Організатори заходу впевнені, що цей фільм допоможе врятувати долю не лише маленької Кіри. Завдяки такій стрічці наші діти зростатимуть з розумінням важливості нашої культури та історичної спадщини.

- Дуже важливо донести суспільству, а головне нашим дітям, як важливо цінувати нашу культурну спадщину. Після важких часів у історії нашої України потрібно відроджувати націю. Тому на мою думку, потрібно дітям у школах показувати такі стрічки, розповідати про наших героїв, виховувати в них шану до батьківщини, - коментує організатор акції Олександр Яремчук.

"Спадок нації" у Вінниці достукався до серця кожного глядача. З нетерпінням очікуємо виходу стрічки на телевізійних екранах. Організатори проекту не збираються спочивати на лаврах слави та вже готують нові проекти. Наразі "Спадок нації" планують зробити у двох частинах, щоб дітям у школах можна було показувати на "День Вишиванки" та святі першого вересня.

Нагадаємо, студенти-рятувальники знайшли скарби Івана Богуна.

Фото: Любов Завальнюк