В п'ятницю у Вінниці на 24 церемонію вручення недержавної нагороди "Народний Герой України" приїхали військові зі всієї України. Частина з них просто з самої передової в зоні АТО, щоб отримати з рук волонтерів, як вони самі висловилися, "найціннішу нагороду". Спостерігав за цим кореспондент Vlasno.info.



Близько 15 години у Вінницькій обласній філармонії "Плеяда" зібралося чимало волонтерів, учасників бойових дій, їх друзів і рідних, а також простих вінничан.



—Ми вирішили цього серпня нагороджувати "Народним Героєм України" саме у Вінниці, бо не могли допустити, щоб таке гарне, привітне й патріотичне місто оминула така кількість гостей, — пояснює організаторка Віолетта Кіртока. — Окрім того, допомагав нам це організувати вінничанин Олександр Попов.

Першу нагороду отримав боєць 8 полку спецпризначення Євген Сломінський. Влітку 2014 року він був серед тих, хто захищав луганський аеропорт. Також він під час виходу наводив авіацію та артилерію на військову техніку ворога, яка продовжувала наступати.



Вручав нагороди батько героя Небесної Сотні Устима Голоднюка Володимир

На жаль серед тих, кого вшановували, було четверо, які вже не могли потримати срібний тризуб в руках. Посмертно нагородженим виявився і вінничанин Максим Шаповал, який служив в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Чоловік загинув під час теракту в Києві у червні цього року. Нагороду отримала його мати Надія Леонідівна.

Про те, яким був покійний розвідник згадував і капелан отець Костянтин Холодов:



— Ми з Максимом познайомилися у 2014 році. Якщо я й уявляв, яким має бути командир, то саме таким, як він. Те, як він піклувався про підопічних просто вражало. Я це знаю, бо трошки пожив з ним в таборі. Він казав мені: "Отче, це ж мені Господь їх дав, я за них відповідаю". Хотілося, щоб всі командири брали приклад з таких, як Максим Шаповал.




З різницею у кілька годин того ж самого дні біля Костянтинівки радіокерованою міною підірвали автівку, в якій їхали контррозвідники. Серед них був і житомирянин Юрій Возний з СБУ.



Батьки Юрія Возного не стримували сліз

—Возний та Шаповал трагічно загинули в один день. Це було знаком того, що ворог знав, наскільки вони були для нього небезпечні. Адже робота Возного полягала в керування операціями на окупованій території. Наслідки його праці ми не завжди зможемо оцінити, оскільки їх не документували в усіх подробицях журналісти, не фотографували і не знімали на відео. Але такими, як він, які не лишилися відсиджуватися в тилу, і має пишатися народ України, — виголосив промову відомий журналіст і волонтер Юрій Бутусов.



Посмертно нагороду отримали також боєць 57 бригади 17 батальйону Артем Пойда та Дмитро Сумський, "Шаман" з Добровольчого Українського Корпусу.

Проте, сум, яким просто була пронизана зала філармонії, не зміг повністю охопити присутніх. Адже на церемонію звідусіль приїхали військові, які продовжують воювати, боротися з ворогом. Такі, як Костянтин Шкапоєд та Вадим Балюк, що приїхали до Вінниці прямо з Пісок.

Інші, такі, як Юрій Сіньковський з батальйону "Кривбас", продовжують дбати про родини загиблих бійців. Таких в підрозділі, який пройшов Іловайськ та Дебальцеве, нараховується 53 людини. Ще 18 рахуються безвісті зниклими, а двоє бійців продовжують утримуватися в полоні з 3 лютого 2015 року.



Наскільки важливою для бійців є саме нагорода "Народний Герой України" стало відомо під час її вручення вінницькій лікарці Тетяні Новіковій, яка рятувала бійців 93 бригади.

Сама жінка, більш відома як "лікарка Ксю", за освітою є взагалі педіатром. А на початок війни була до того ж вагітною. Про неї розповів побратим з 93 бригади Андрій Грачов.



— Вона є справжнім бойовим офіцером та має досвід з 2014 року. Так сталося, що влітку 2015 року ми вийшли на перегрупування. Тоді наш командир подав Тетяну на нагороду орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Нам така цікава відповідь з Міністерства оборони прийшла, досі не віриться. "Недостатньо подвигів" — написали в листі, а також такий от смайлик. Тому ця нагорода є справді волонтерською, народною і такою, на яку заслуговує ця смілива жінка. Скільки там вдалося врятувати, Ксю, ти пам'ятаєш? — питає Грачов, жінка у відповідь лише качає головою. — Бувало, що по двадцять поранених отримували медики за годину. Я сам через це пройшов. Тут в залі є окрім мене є й інші бійці, яких вона врятувала.



Специфікою самого знаку "Народний Герой України" є те, що робиться він зі срібла, яке так само є волонтерською допомогою самих українців. Нагорода є альтернативною різного типу державним нагородам. Перші срібні тризуби під час Майдану для поранених активістів виготовляв київський ювелір Дмитро Щербаков. Наразі тризуби виготовляє Олександр Сопов. Робота виконується майстрами на громадських засадах.

Фото: Новак Богдан