У річницю розстрілу ста жінок 23 березня 2015 року активісти вінницької громади провели ходу з лампадками, символічно супроводжуючи в останню путь закатованих та розстріляних за рішенням "трійки" подолян. Хода з лампадками розпочалась від виїзду з двору на вул. Дзержинського – далі по вул. Леніна із завершенням біля Хреста жертвам сталінських репресій на території парку поблизу ККЗ "Райдуга".
Ініціатором акції став голова громадської ради при ОДА Михайло Бардин. Мета – привернути увагу до сутності влади, насадженої з Москви, яка не змінюється незалежно від епохи. Сьогоднішня окупація Криму і Донбасу, переслідування за українську мову та символіку як в Росії, так і на окупованих територіях України, підтверджують нелюдський характер московитів. Історія повинна нас застерегти від укладення миру з Росією на будь-яких умовах. Прихід московської влади на українську землю - це загальна атмосфера терору, катування затриманих, залякування невинних, фізичне знищення не цілком лояльних. Смерть ста жінок на третій день після звільнення Вінниці від чужоземного наїзника є нам нагадуванням.
У 1937-1940 роках за рішенням "трійки" у Вінниці було засуджено до тривалих строків заслання чи до кари смерті за різними даними від 20 до 50 тисяч осіб. Рішення "трійки" про розстріл виконувались без зволікань. Основне місце розстрілів – гаражі в дворі НКВД по вул. Дзержинського (тепер вул. Театральна). В день могли бути розстріляні від 20 до 100 осіб. Тіла убитих і закатованих перевозили на вантажівках до місць захоронення на краю кладовища, на території фруктового саду (вул. Хмельницьке шосе) і в міському парку.
У 1943 році німецька окупаційна адміністрація розгорнула роботи з ексгумації захоронених тіл. Вийняті з кагатів тіла та елементи одягу були представлені для огляду місцевих жителів. Люди, що втратили зв'язок із заарештованими родичами, приходили на місце розкопок. Дехто упізнавав одяг чоловіка, власними руками залатану сорочку сина, відзнаку на лацкані піджака батька...
Час минув швидко і 20 березня 1944 року бойові частини 1-го Українського фронту звільнили Вінницю від німецьких окупантів. Настав мир... Однак перші дії відновленої сталінської адміністрації були спрямовані не на налагодження господарського організму міста, а на упокорення заново завойованого Поділля. Так в перший день приходу комісарів жителів зігнали до місця розкопок в міському парку. Головною метою представників влади було залякати місцеве населення та "стерти" з пам'яті розкриті під час німецької окупації злочини сталінських посіпак в передвоєнні роки.
Для досягнення мети перед ошалілими вінничанами вивели зі строю близько ста жінок, про яких були відомості, що упізнавали своїх чоловіків на розкопках, і прилюдно розстріляли.
В результаті пошукової роботи встановлено місце описаної події, де розміщено Хрест жертвам сталінських репресій (поблизу ККЗ "Райдуга" в парку ім. М.Горького).


Прес-секретар Подільського центру прав людини Василь Дарич
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів
близко или сто? узнали мужей? свидетелей тоже убрали? ошалелых винничан?
У 1943 році німецька окупаційна адміністрація розгорнула роботи з ексгумації захоронених тіл. Дехто упізнавав одяг чоловіка, власними руками залатану сорочку сина, відзнаку на лацкані піджака батька
так вот! рубашка , сохранившаяся 5 лет? в могиле? вопрос?
Через три года этот приказ заменили новым N 00319, вносившим незначительные коррективы в деятельность "троек". Права же их оставались неизменными.