Про трагічні сторінки сталінських репресій у Вінниці розповів у автобіографічній книзі "Анатомія неможливого" Олег Остапенко. Презентацію у Вінницькому краєзнавчому музеї відвідала кореспондент Vlasno.info. Автор книги є також відомим винахідником, який сконструював унікальне ліжко для художника-інваліда Івана Коваля.

Основну тему книги підкреслює виставка "Вінницька трагедія", де висвітлено архівні матеріали і наукові розвідки про вінничан, які загинули під час репресій 1920 — 1950х р.р. Також в експозиції великої виставкової зали можна переглянути історичні праці про тоталітарний режим на Вінниччині.

– Ця книга буде цікавою для тих, кому небайдужі білі плями в історії ХХ століття. Тут зібрано 35 нарисів про різні періоди, а особливо цікавими є дитячі спогади, – директор музею Катерина Висоцька.

Олег Остапенко справді поділився дитячими спогадами про те, як його сім'ю переслідували у Росії, як там знущалися з людей. Його батьки були змушені переїхати подалі, так вони опинились у Вінниці. Тут він знову зіткнувся зі слідами діяльності НКВД:

– Коли я вчився у 26-й школі, ми з хлопцями уявляли себе партизанами. Одного разу ми пробрались у підвал. Пам'ятаю, що було багато сталевих дверей, і я подумав, що там кролів тримали, а насправді колись це було одне з приміщень НКВД, – ділиться спогадами Олег Андрійович.

Згадував автор "Анатомії неможливого" про події, які відбуваються сьогодні на сході України. Він зауважив, що війна з Росією передбачувана, адже винищення українців тягнеться вже багато років.

– Нами правили чужинці, звідси і посипались репресії, – зауважив Олег Остапенко, – У 1903 році українців було 81 мільйон, і це задокументовані факти! За переписом 1937 року ця цифра зменшилась до 26 мільйонів.

Фото Катерини Буяльської