"Відлуння свинцевих громовиць" — таку назву носить одна з останніх книжок львівського поета Юрія Руфа. Презентація цієї збірки відбулася вчора у вінницькій бібліотеці ім. К. А. Тімірязева.

Незважаючи на епідемію грипу та прохолодний вихідний день, у читальній залі зібралося немало слухачів. Таким чином Вінниця стала другим містом, що почуло нові вірші Юрія Руфа.

На сьогоднішній день він є автором п'яти збірок. Деякі з них написані у співавторстві з іншими українськими поетами, як "Відлуння свинцевих громовиць". Минулого року поет презентував вперше у Вінниці свою третю збірку "Час революції".

Поет за останні три роки встиг взяти участь у багатьох мистецьких проектах, зокрема "Голос крові". Зараз він є одним з організаторів літературно-просвітницького проекту "Дух нації", гаслом якого є "Сила та інтелект".


— Ми сповідуємо концепцію інтелектуального та наступального націоналізму, — пояснює Юрій Руф. — Моя поезія несе в собі добру міру пропаганди, оскільки на сьогодні вона є одним зі способів нести українську національну ідею у маси.

Українське постмайданне суспільство, на думку поета, показало, що сила проявити і захистити власну позицію в нього є. Але цього недостатньо аби закріпити здобутки на законодавчому рівні.

Поезія Руфа є глибоко політизованою і соціальною, оскільки відбиває в неприкритому вигляді погляди тисяч звичайних майданівців, захисників України. Вона про війну і революцію, про народження української нації та її переможницькі традиції.


— Українська культура тривалий час перебувала у шатах так званої "шароварщини", — наголошує митець. — Виховання українців зводилося до переліку наших поразок і тужливими піснями про "загиблого козака" та "похилену калину". В моїй творчості цього немає. Я вважаю, що занепадницькі традиції діють на шкоду українській культурі, тому уникаю їх.

Заклик "гнати тугу" і розчарування реальним світом, є найбільшим, що виділяє останні поезії Руфа. Лише з вірою у неминуче відродження України можна перемогти у цій та інших війнах. З вірою у серці, а мечем в одній руці та книгою в іншій — такою автор бачить українця майбутнього.