Історію, яка розкриває правду та ламає стереотипи описав у романі "Свій-Чужий" вінницький письменник Олександр Дмитрук. На презентації у книгарні "Є" автор розповів які саме факти посприяли написанню цього твору, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

– Роман "Свій-Чужий" можна назвати історичним, але аби не створювати непорозуміння в суспільстві і непотрібного ажіотажу, я дав йому жанр пригодницького, змінивши майже всі географічні назви. При цьому всьому роман збудований на місцевих фактах. Тут Вінниця, Вінницька область, реальні люди і реальні їхні справи, – розкриває невеликий секрет Олександр Дмитрук.

Автор жартома зізнається, що вважає себе "рафінованим продуктом Радянського Союзу", але зумів спростувати в романі брехливу інформацію, якою й досі годують нас всіх.

– Якщо чесно, книга в мене зародилась дуже давно, років ще 15 тому, але не вистачало якогось поштовху. І цей поштовх з'явився тоді, коли я зрозумів, що нас всіх дуже обурює, коли нас обманюють. Найбільша ця брехня в історії. Починається роман з періоду "перебудови", який, відзначився проявами демократії та відкриттям нової інформації.


Все ж, Олександр Дмитрук засвідчує, що часто люди не замислюються яким чином у Радянській системі з'явилися демократи з прапорами на кшталт "Народного руху". Учасники цієї організації знали, що знаходяться під пильним наглядом спеціальних служб, тому навіть співпрацювали з ними.

– Створившись за Радянської епохи як потужна організація, в людей постійно були гроші на зібрання великих конференцій, з'їздів, для друку літератури... Хочете вірте, а хочете ні. На початковому етапі ця організація отримувала значну частку фінансів від тієї самої партії, яку Народний Рух мав "покласти на лопатки", – розкриває секрети Олександр Дмитрук.

Автор зізнається, що був стурбований реакцією на книгу людей, які зараз працюють у службах, що пов'язані з колишнім КДБ.

– Як мені переказали, один з генералів, прочитавши книжку всього-навсього запитав: "А звідки він володіє цими фактами?". Тобто я влучив в десятку, – з гумором коментує письменник.


Олександр Дмитрук акцентує увагу на тому, що знайшов у архіві вражаючі факти, про які замовчують. Наприклад, про те, що в 1946 році німецькі військовополонені харчувалися краще, ніж вільні люди в селах. Також цікаво, що коли німці увійшли у Вінницю їх зустрічали кілька тисяч людей з квітами.

– Як виявилось, вони ледь вижили під час Голоду, і чисто по-людськи їх можна зрозуміти, чому вони зустрічали їх з квітами і хлібом. Це реальні фотографії і реальні факти... Зверніть увагу на обкладинку. Вона символічно поділена: ось це наше радянське щастя, а це німецьке. По суті вони нічим не відрізнялися.

Цікаво, що головний герой роману "Свій-Чужий" у реальному житті жінка, яка виїхала у 1941 році в Німеччину на заробітки, а коли приїхала через 40 років в рідне село на Вінниччині, то була неймовірно здивована як воно занепадає.

– Вона привезла кілька мільйонів доларів, щоб збудувати в селі міст. Коли за Незалежності було відкриття, то їй навіть не дали слова сказати, бо вийшов представник президента. Вона промовчала, але більше ніколи не приїжджала. От такі вони реалії.

Фото Катерини Буяльської