Вчора у кінотеатрові "Родина" вінничанам презентували документальний фільм "Я бачу". У стрічці йдеться про український велопробіг "Бачу! Можу! Допоможу!", який відбувся в Україні у 2015 році. Тоді незрячі на велосипедах-тандемах подолали 3000 км і об'їздили за 33 дні 10 областей, завітавши і на Вінниччину. Специфікою фільму стало те, що він супроводжувався тифлокоментарем, тому на його перегляд завітали й незрячі люди. На кінопоказі також був кореспондент Vlasno.info.

Вперше цей фільм презентували 2015 року у Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН в рамках проекту "Можливості поза інвалідністю".

Для львівської режисерки фільму "Я бачу" Ольги Фразенко ця робота стала дебютною в повному метрі. Документалку присвятили незрячому з дитинства львів'янинові Миколі Пеху, а також всім тим, хто відчуває оточуючий світ на дотик.

 Кадр з фільму "Я бачу"

—Поїздка на тандемах є дуже цікавим елементом, який допомагає об'єднати зусилля зрячої людини, яка їде на велосипеді попереду незрячої, однак їх внесок у рух є однаково цінним, — виголошує з екрану озвучувач фільму "Я бачу".

Коментатор обов'язково озвучує кожного мовця та описує те, що відбувається на екрані: від дощу та поведінки учасників велопробігу до надписів на дорожніх знаках.

Олексій Карплюк разом із супровідником

— Я ще ніколи в житті настільки не міг оцінити те, про що йшла мова у фільмі. Вперше у житті відчув, що відбувається на екрані. І це справді вразило мене до сліз, — ділиться враженнями незрячий вінничанин Олексій Карплюк, який завітав на кінопоказ. — Я люблю дивитися фільми, але змушений сприймати їх на слух. Нерідко стикаюся з тим, що деякі стрічки абсолютно мені незрозумілі. Тому намагаюся більше зосереджуватися на телешоу, присвячених живим розмовам людей на актуальні теми, наприклад "Говорить Україна" або "Стосується кожного".

Інші відвідувачі кінотеатру з проблемами зору так само не стримували власних вражень від фільму.

– Коли я півтора роки майже втратила зір, це не завадило мені ані стати учасницею рок-гурту, ані показати власній донечці Україну. Є чимало прикладів, які доводять суспільству, що немає нічого неможливого. І ми всі та учасники велопробігу є цьому підтвердженням, - говорить Ганна Матвєєва.

Інша відвідувачка кінотеатру художниця Діана Валько також має суттєві проблеми із зором, від чого не рятують навіть потужні окуляри. Жінка зізнається, що це не стало на заваді для того, щоб малювати власні картини:

— Наразі маю намір зробити виставку власної колекції, — зізнається Діана. — Люди, які роблять неймовірні речі, як у цьому фільмі — це лише підтвердження того, що всі ми не маємо права опускати руки.

Продюсерка фільму Вікторія Лучка

Продюсерка фільму Вікторія Лучка, яка так само завітала до Вінниці, розповіла, що в містах за кордоном немає нічого дивного в проведенні заїздів на тандемах для незрячих людей:

— Щотижня у центральному парку Нью-Йорку відбуваються такі заїзди. Щоправда, на значно коротші дистанції.

Читайте також про те, що протягом десяти років на Вінниччині "вмерло" близько десяти кінотеатрів.

Фото: Новак Богдан