Хату споруджували позаду господарства, щоб тварини могли попередити господарів про злодіїв

Нещодавно у Вінниці побачила світ перша у світі книжка, присвячена селянським хатам. Її автором став відомий фотохудожник Володимир Козюк. А 18 квітня на Вінницькій станції юннатів відбувся обласний конкурс із народознавства серед школярів на схожу тему – «Українська садиба на Поділлі». Одночасно проводили другий етап заочного конкурсу «Український каравай», повідомляє Vlasno.info.

Головними героями у цей день були не авторитетні етнографи, а юні дослідники з практично всіх районів Вінниччини, навіть найбільш віддалених. 14-річна жмеринчанка Анастасія Сторожук робила свої дослідження в прилеглому селі Олексійовка, де мешкають її бабця і дідусь.

– Хата мого дідуся збудована в 1915 році. Вона трикамерна, тобто складається з трьох кімнат. У ті часи такі будиночки, які вважалися найкращими, мали лише заможні люди, – розповіла Анастасія Сторожук.

Як нагадала Анастасія Сторожук, 100 років тому будували два види хат: вальковані і мазанки.

– Вальки, схожі на сучасну цеглу, робили з багнюки і сіна. Їх висушували на сонці і далі мурували стіну. А мазанки – це глиняні хати із солом'яною стріхою, – інформує Анастасія Сторожук. – До наших часів більше збереглося валькованих хат, бо вони більш надійні.

14-річна школярка Ангеліна Кислиця (Могилів-Подільський район) досліджувала старовинні садиби у кількох селах. Їх в районі збереглося близько двох десятків.

– Старожили розповідали нам, як вони обирали місце для закладання садиби і будували хати, – каже Ангеліна Кислиця. – До садиби входить хата, город, курник, хлів, сіновал тощо. Вона огороджувалася або великими кам'яними брилами, а також парканчиком чи тином (в залежності від соціального та майнового стану господаря).
Цікаво, що хата споруджувалася позаду всього іншого господарства. Це для того, щоб тварини могли попередити господарів про візит злодіїв.

15-річний Андрій Фризюк розповів, що в його селі Козинці, (Липовецький район) лишилося тільки дві старовинні хати-мазанки, яким близько 120 років.

– Одна з них занедбана. За іншою слідкує людина, яка прагне її зберегти. Хоча це досить важко, – інформує Андрій Фризюк.

15-річна студентка Могилів-Подільського торгово-економічного коледжу Аліна Штогрин спілкувалася із старожилами, збирала інформацію у працівників Будинку культури і Центру народної творчості. Вона не лише підготувала дослідницьку роботу, але й прийшла в сорочці 19-го сторіччя.

– Ця вишита сорочка чудово збереглася із 19-го сторіччя. Її пряли зі льону, – каже Аліна Штогрин. – Також під час досліджень старовинних садиб я вивчала чудові розписи на вікнах, печах, давній глиняний посуд тощо.

Читайте ще:
Вінниччина приймала «Зелену естафету».

Фото: Михайло Шахов