Діти-учасники Зразкового дитячого духового оркестру селища Браїлів часто виступають перед дорослою аудиторію, а також радують своїми виступами АТОвців і ветеранів війни. Наприклад, у свята вони вітали військових, які перебувають у Вінницькому військово-медичному центрі. Досить незвична картина привертає увагу: маленькі діти так уміло й віртуозно вправляються з такими "дорослими" інструментами. Злагоджена й професійна гра дітей, дисциплінованість та дружній настрій оркестру розчулили дорослі, зчерствілі сьогоденням серця ветеранів. Журналістам Vlasno.info вдалося взяти інтерв'ю у керівника оркестру — Віталія Тодосюка.

— Віталію Васильовичу, чим може похвалитися ваш дитячий оркестр?
— Двічі наш оркестр підтверджував звання "Зразкового". Засновано його за ініціативи Браїлівського селищного голови Валерія Резедента 2012 року. А мене запросив бути керівником. Сам оркестр від Браїлівського міського будинку культури. Знаходимось на базі Браїлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені В. О. Забаштанського. У школі нам надали кабінет. Ми облаштували в ньому студію. Так з дітками і працюємо. Двадцять дві дитини зараховано на сьогодні. Але кількість варіюється, адже діти виростають, йдуть далі вчитись, на їх місце приходять інші талановиті вихованці.

— Чи гастролює оркестр ? Яка категорія слухача?
— Нещодавно повернулися з міжрегіонального фестивалю "Сурми Поділля". Приймаємо запрошення від районних і обласних фестивалів. Щороку беремо участь у фестивалі "Різдвяні дзвіночки". Виступаємо на відкритті пам'ятників районну та селища. Приймаємо запрошення від митрополита Симеона. Беремо активну участь у культурному житті школи й селища Браїлів, — говорить Віталій Васильович. — А слухач наш — різновіковий. Ми даємо концерти і в будинках для людей похилого віку, будинках для інвалідів, сиротинцях, інтернатах тощо. Усюди нас радо вітають. Зі свого боку, діти отримують різнобічний розвиток, спілкування з різними людьми. Так, діти вчаться цінувати здоров'я, життя, рідних. Шанувати старших, допомагати молодшим. Бережливо ставитись до дружніх відносин. Так би мовити, вчаться жити і бути людьми.

— Хто може бути зарахованим до оркестру?
— Стати учасником колективу може будь-яка дитинка, яка має хист до музики і слух. Навчання безкоштовне, тож, всі діти мають можливість бути учасником дитячого духового оркестру. Ми радо вітаємо нових учасників.

— Яка вікова категорія дітей у оркестрі? Скільки років наймолодшому учаснику?
— Діти різного віку: від 8 до 16 років. Наймолодшому — 8 років.

— А є дівчата у вашому колективі?
— Дівчата були — барабанщиці. Вже випускниці. Проте, духовий інструмент, здебільшого, опановують хлопці. Так би мовити, хлопчача справа.

— Скажіть, як діти транспортують, тримають, переносять такі величезні, в порівнянні з ними, духові інструменти?
— Вихованці оркестру досить відповідально й бережливо ставляться до інструментів. Також діти товаришують між собою і за будь-яких умов намагаються допомогти одне одному. Так, старші допомагають молодшим, вищий зростом допомагає нижчому. У колективі панують дружнє ставлення одне до одного та взаємоповага. Такі відносини — запорука успішного існування великого колективу.

— Як мотивуєте дітей до навчання, як дисциплінуєте?
— Майже все життя працюю з дітьми. Двадцять сім років — у сфері культури. Тож, досвід є. Здебільшого діти у такому віці ще не дуже розуміють чи потрібно їм займатися тією чи іншою справою. Діти як діти: іноді лінуються, вередують, відволікаються... Буває, що кидають навчання геть, хоча вже поставлене дихання, вивчена гамма. У таких випадках приходять на допомогу батьки. Так, ми у такій співпраці (керівник оркестру — дитина — батьки) знаходимо спільну мову і досягаємо результатів у навчанні гри на духовому інструменті, — розповідає Віталій Васильович.

— Напевно, існують складні вправи для постановки дихання, чи під силу вони дітям?
— Так, є спеціальні вправи для постановки дихання. Вони є досить складними для дітей, Спочатку треба правильно сформувати дихання, аби дитина не надула легені. Важливо правильність постановки інструмента. Ці ази — найважчі, але діти, захоплені справою, опановують все з цікавістю і наполегливо. Дорослішають, міцніють фізично, відповідно, далі виконують вправи без зусиль.

— А чи є такі вихованці, які пов'язали своє життя з музикою?

— Діти змінюють одне одного. Одних вивчив, виростають, йдуть навчатись далі, а інші приходять. Знову навчаю, розвиваю. Так, багато хто з випускників продовжують мою справу: у музичних училищах, у вищих музичних навчальних закладах, у військових оркестрах. У оркестрі діти здобувають такі знання, той важливий фундамент для майбутнього, який допоможе у подальшому навчанні.

— Щодо репертуару: виконання колядок на духових інструментах — цікаве й нетипове рішення. Це Ваша ідея?
— Наш репертуар досить широкий: виконуємо весь український патріотичний репертуар, Різдвяні колядки, Пасхальні канони. Виконуємо музичні твори нашого шкільного вчителя музики, поета і композитора Леоніда Тодосюка (до речі — мій брат). Залучаємо дітей до традиційних свят: Івана Купала, Водохреща. Різноманітний репертуар — дітям це цікаво. За традицією, діти на Різдво колядують. Так от, ми вирішили виконувати колядки на духових інструментах. Минулого року оркестр наколядував невеличку суму грошей, яку віддали на благодійність — воїнам АТО та онкохворому хлопчикові. Так, діти залучені до благих справ.

— Хто допомагає Вам у фінансовій підтримці оркестру?
— Потужну підтримку маємо від селищного голови Валерія Резедента: у проведенні заходів, ремонті та придбання інструментів, харчування дітей під час гастролей тощо. Фактично Валерій Дмитрович ініціював заснування дитячого духового оркестру. Він сам зацікавлений в цьому, бо любить цю справу. Костюми, фінансування проїзду на фестивалі, конкурси — я завдячую селищному голові, — говорить Віталій Васильович. — Також неоціненну підтримку надає директор школи, Людмила Жарук, в організації дітей. Загальними нашими зусиллями діти мають можливість безкоштовно опановувати мистецтво гри на духовому інструменті й розвиватись в цьому напрямку.

За словами Віталія Тодосюка, нелегко вмотивувати дитину до навчання музиці, адже перед ним і батьками постає майже непереможний конкурент — комп'ютер. Та все ж вдається знайти саме ті слова, які спонукають прийти дитину в оркестр для того, щоб зрозуміти, що музика — частина його життя. Так, у колективі діти  орієнтуються  у світі своїх вподобань і реалізовують себе в музиці, розвивають свій духовний світ.

Фото надав з власного архіву Тодосюк В. В.