Жителі смт Турбів Липовецького району, що на Вінниччині живуть наче в пустелі – люди задихаються від «піщаних буревіїв». Детальніше розповість кореспондент Vlasno.info.

Через постійний трафік вантажівок, які вивозять пісок із кар'єра, страждають місцеві жителі: машини зі щебнем, піском, камінням, ваговози з соломою до пелетного заводу постійно проїжджають попід їхні будинки. Через це люди не можуть нормально жити. Білизну на вулицю вони уже не вивішують, а вікна не відкривають навіть для провітрювання, бо інакше все буде у піску.

— Ми живемо по вулиці Миру. Є ще одна дорога, але вона асфальтована, я розумію, що розбивати не хочуть, смітити не хочуть, тому проїжджають попід наші будинки. Пил стоїть стовпом, не можна ні білизну вивісити, ні з дітьми погуляти, — розповідає місцева жителька Таїса Ктітарова.

Пісок там видобувають уже не один рік, але проблема «пустелі» з'явилася не так давно. Вся проблема в тому, що вулиці, де проїжджають вантажівки перестали поливати, або ж поливають дуже рідко.

— Минулого року ми звернулися до селищного голови з проханням, що оскільки там кар'єр, завод, всі їздять, то хай поливають. Ми ж не просимо там прокласти асфальт, але хай хоч поливають цю дорогу Минулого року трішечки вони почали поливати, але сонце пече, тому вистачає цього лише на годинку-півтори, але все одно хоча б трішки цей пил прибивали, — зауважила пані Таїса.

Цього року ситуація ускладнилася, попри постійні звернення людей та скарги, ситуація не зрушилась з мертвої точки.

— Цього року все літо ми ходили оббивали пороги, написали колективну заяву на голову селищної ради, розглядалось це питання на сесії, закликали адміністрацію пелетного заводу та гранкар'єру, пояснили людям ситуацію, люди просили і казали, що їм нема куди діватися. Керівники клялися і божилися що кожного понеділка буде поливати машина, то чекаємо ми цього уже до вересня, — скаржиться Таїса Ктітарова.

Голова селищної ради зауважує, що дорогу поливають все літо, а чому люди скаржаться він не розуміє, але обіцяв розібратися у всьому.

— Майже кожного дня все літо поливають дороги. Ми писали лист до дирекції гранкар'єру стосовно цього. Іншої дороги, щоб об'їхати нема, тому вони їдуть попід будинки, — зауважив голова Турбівської селищної ради Василь Завальнюк.

Окрім того люди скаржаться на те, що вулиці неосвітлені та нерозчищені. Люди бояться, що в такий нестабільний час тут з кожним днем стає все страшніше ходити.

— Ідуть цією дорогою діти до школи, світла немає, хащаки такі, що якщо сьогодні там, не дай Бог, когось там вб'ють чи закопають, то не знайдуть. У нас руїни більші, ніж під час війни — розповідає турбівчанка.

Нещодавно у Турбові ще й почали нічні роботи: підривають каміння, щоб зекономити електроенергію.

— Вночі рвуть каміння, спати неможливо рано люди прокидаються, а все в сірому диму, — зауважує місцева жителька.

Найбільше місцеві жителі бояться за своє здоров'я, бо все частіше люди помирають від раку легень, але до кого їм ще звертатися турбівчани не знають.