З початку року 227 гектарів землі вигоріло на Вінниччині через спалювання сухостою

Традиційно, пожежонебезпечним вважається літній період, проте у Вінницькій області ліси горіли ще навесні. Все через те, що люди палять суху траву.

– Станом на цей час у області виникло 212 пожеж у екосистемах, а також двічі горів ліс на площі 21,2 гектари, – розповів в.о. Начальника ГУДСНС України у Вінницькій області Олег Андрущенко. – Наприклад, між селами Хижинці і Цвіжин Вінницького району палаючий сухостій приніс пожежу у молоді лісонасадження.

Спалювання сухої трави — чи не найпоширеніша злочинна недбалість, яку люди вчиняють власноруч. Щовесни люди масово випалюють сухостій на пасовищах та угіддях, мотивуючи це тим, що після пожежі краще ростиме молода трава.

– Це зовсім не так, – говорить активістка вінницького осередку Всеукраїнської екологічної ліги Людмила Сломінська, – після таких пожеж потрібно два-три роки на відновлення ґрунту. У вогні згорають елементи екосистеми: комахи, які переробляють відходи, розпушують та удобрюють землю, птахи, які гніздяться в траві. Вогонь знищує дрібних тварин та плазунів, тобто земля після нього стає "мертвою". Знищується верхній родючий шар грунту.

Традиція спалювати суху траву йде ще з часів царської Росії — тоді це вважалось "благоустроєм".

Послідовники тогочасних "господарів" бавляться сірниками й досі. Особливо актуальною ця проблема є в селах.

– У містах сухостій частіше вивозять на сміттєзвалища, а в селах ця ситуація майже не контролюється, – каже Людмила Сломінська. – Позбавитися залишків сухої трави можна з користю для землі. Якщо восени її скосити, то за зиму на ґрунті утвориться перегній, який стане добривом. Також можна переробляти сухостій на сировину для опалювальних котлів, але для цього потрібне обладнання.

Також слід нагадати людям, що підпал трави тягне за собою адміністративну відповідальність, за це передбачено штрафи.

Якщо ви помітили, що на полі або в лісі палає трава, негайно звертайтеся до рятувальників за телефоном 101.