Валентина Дорожинська з села Носківці Жмеринського району Вінниччини, яка збирала гроші на новий будинок, втратила усі заощадження. Їх вкрали з банківської картки шахраї. Про це з посиланням на Gazeta.ua, повідомляє Vlasno.info.
«Почалося з того, що мій телефон заблокувався. Він у мене старенький, кнопковий. Думаю, щось з ним сталося. Треба поміняти. Знайомі дали інший мені телефон-смартфон, щоб я могла отримувати повідомлення з банку. Робити фото дітей. Поїхала в Жмеринку дізнаватися за свою сім-картку. Її ніяк не могли відновити. У «Київстарі» врешті розблокували. Там попросила встановити мобільний додаток банку. Дивлюся, а на картці лише 100 гривень. Крикнула, що гроші вкрали. Перед цим мала погане передчуття», - розповіла Валентина Дорожинська. Її будинок згорів. Його облив бензином та підпалив цивільний чоловік Микола Андрусь.
До того як телефон заблокували, до жінки подзвонили шахраї. Представились працівниками одного з українських телеканалів та благодійного фонду.
«Подзвонили увечері і переконливо стали говорити: «Взнали про ваше горе. Хочемо вам допомогти. Як ми зрозуміли, ви маєте будувати будинок. Бачимо, що вам люди кошти пересилають, речі. Скільки вам потрібно коштів ще зібрати?». Я сказала приблизну суму. «Добре, ми зробимо заявку, щоб відкрити збір коштів. Вам на мобільний зараз прийде повідомлення і скажете 4 цифри». Так і зробила. Я ж не знала. Чіпляюсь за кожну соломинку, щоб хтось допоміг. З картки сказали ніяких даних не розголошувати. За телефон нічого не сказали», - пригадує жінка.

Жінка втратила понад 30 тисяч гривень. Написала заяву у поліцію. Там не гарантують, що їх знайдуть.
«Якась я нещасна по життю. Від одного шоку відійшла, тут другий накрив. Не знаю кому вірити. З дітьми лишилися без хати. А хтось наживається на біді. Та це ж все вертається бумерангом. Мене винною роблять. Думала гроші зняти, але дома теж небезпечно їх тримати. А в банку більш надійніше. А тут таке. Не знаєш, як краще», - додає жінка.
У день пожежі чоловік прийшов п'яним додому. В той час жінка прибирала під парканом сміття та обрізала зайве гілля. Побачила, що чоловік направляється із сокирою. Думала, допомагатиме. Та натомість почула у відповідь: «Зараз тебе зарубаю».
«Бачу, що зараз щось станеться і крикнула до нього. Він недовго думаючи. Замахнувся жбурнув ту сокиру в мій бік. Влетіла в землю за п'ять сантиметрів від моєї ноги. Тоді все і заколотилося», - пригадує мати Валентини Галина Дорожинська.
Чоловік взяв пляшку бензину та зайшов до будинку. За мить вибігла облита пальним Валентина.
«Хотів мене підпалити. Він кілька разів черкнув запальничкою. Та вона не спрацювала. Я зірвалася і вибігла на дорогу. Матері сказала теж тікати з донькою», - каже жінка.
За чверть часу всі повернулися. Хата палала, а чоловік сидів на порозі хліва навпроти і дивився. Його тоді затримали. Пригрозив, що у випадку, якщо його посадять, то вийде з в'язниці та порубає усіх.
Після пожежі родина поселились у хліві біля свині Пепи. Біля загорожі розмістили два ліжка, два стільці та стіл для обіду. На ліжках складені речі, які принесли небайдужі люди.

«Згорілу хату не будемо відбудовувати. На згарищі краще не будуватися, бо біда повториться. Не хочеться покидати своє обійстя. Майже 40 років тут прожили і все старались, щоб і криниця, газ, паркан був. 70 соток городу маємо вкалували», - розповіла Галина Павлівна.
Будинок хотіли добудувати за хлівом до осені.
«Вже надумали щось купити. А тут ці гроші вкрали. Руки опустилися. Не знаю, за що братися. Ніхто вже нам не поможе», - відказує жінка.
Родині пропонували будинок неподалік центру села за 5 тисяч доларів. Його могли купити за кошти благодійного фонду. Поки постраждалі роздумували, власники не захотіли продавати.
«Не захотіли покидати своє обійстя. Як-не-як, хлів хороший. Газ маємо, криницю. А там немає. Поки не вирішили, що робити», - сказала Валентина.
Дітей прихистила родичка Галина Войтович.
«Маргаритка після пожежі стала дуже закритою. Тільки щось спитаю, починає плакати. Не може виговоритися. Тримає у собі. Вона горнулася до батька. Хоча її ображав. Все казав, йому діти не треба. Мусила записати їх на себе. Казав, не любить дітей. Не знає як з ними говорити. У нього таке ж було дитинство. Виріс недолюбленим. Батько теж п'яним додому приходив. Так передалося і цим дітям, - розповіла Валентина. - Нема за ким жаліти. Головне, що ми всі живі осталися. Думаю, до зими кудись заселимось».
Читайте також: Згорток з марихуаною та крадений електросамокат: у Вінниці затримали злочинця.
Фото: gazeta.ua
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter