Вінничани вшанували мовчазною ходою українців, які загинули в часи Голодоморів в Україні. Як повідомляє Vlasno.info, центральною вулицею пройшла колона зі свічками, прапорами України та націоналістичних партій. Ходу супроводжували правоохоронці.

– Хто як не ми, ми повинні піднятися і показати, що живі, що маємо силу вистояти! Треба ходити на такі заходи, аби весь світ бачив, що перш за все для українців голодомор – це геноцид. Сьогодні ще кілька штатів у США визнали це офіційно, - говорить учасник Майдану Микола Рудик.

У колоні йде і жінка з дитячим візочком та в'язкою колосків. Маленький Мирослав має лише 1 рік і два місяці, але вже вдруге долає з мамою цю невелику відстань від Вежі до меморіалу, що біля площі Стуса. Олена Нікіфорова розповідає, що в її родині теж є кому розповісти про страшні часи Голодомору.

– Моя бабуся, Ганна Трохимівна Кудин має 92 роки, вона навіть зараз із жахом пригадує, як тоді, її маленьку ледь не з'їли сусіди. Жила вона у селі на Черкащині, Монастирищенський район. Їй тоді було років вісім, каже, кличе її якось сусідка: «Ти така гарненька, ходи сюди, дай-но я тобі стрічечки красиві в коси повплітаю». А вона не пішла. Потім у селі розказували, що та жінка так заманювала дітей до себе, вбивала їх і їла, - розповіла Олена Нікіфорова.

Дорогою до колони приєднуються люди. Група чоловіків з українським прапором чекала, щоб долучитися до ходи, на майдані Небесної Сотні.

– Ми сьогодні тут читали поезію Тараса Шевченка, на підтримку збереження його погруддя, а зараз ідемо вшанувати безневинно загиблих, - каже один із них.

Коли учасники акції підійшли до хреста, встановленого біля центрального парку на честь жертв тоталітарного режиму, то зупинилися і поставили там частину свічок. Депутат міської ради Володимир Базелюк у своєму виступі нагадав, що у 1931-33 роках були масові селянські повстання, але про них пропаганда мовчала і всіляко їх приховувала.

Під час хвилини мовчання поблизу хреста трапилось невелике ДТП – автівка, яка рухалась у бік Хмельницького шосе, в'їхала ззаду в інше авто. Водій, що їхав попереду, показував на колону людей, пояснюючи, що зупинився, аби приєднатися до учасників мітингу.

Тим часом, люди попрямували до пам'ятника жертвам Голодомору. Поклали колоски та поставили свічі. Підніжжя вже було рясно вкрите колосками, дідухами, були навіть горщики із зерном, хліб.

Під час виступу вперше за всі роки вшанувань пролунала думка, що геноцид може повторитися. На цьому наголосив «свободівець» Сергій Бінцаровський. Він зазначив:

– Сто років тому у нас уже був урок, ми мали незалежність, а потім її втратили і це призвело до таких страшних наслідків. Зараз у нас схожа ситуація, і геноцид може повторитися, все залежить лише від нас – чи винесемо ми уроки з історії.

Про необхідність цивільного озброєння та відповідного законодавчого забезпечення цього процесу нагадав депутат облради Андрій Вигонюк:

– За кілька років до початку геноциду, радянська влада запустила масштабну акцію зі здачі цивільної зброї. Москва активно готувалася до захоплення територій, обеззброївши людей, - сказав він.

Мітинг завершився спільним виконанням українського гімну.

Нагадаємо, у шкільному музеї Голодомору у Жмеринці є мініатюра столичного пам'ятника. 

Фото: Ірина Басенко