Жителі села Михайлівка Вінницького району вивели пасти корів просто під стіни Держгеокадастру. Зневірені селяни, після того як програли судове засідання 6 червня,  вирішили боротись усіма методами за відібране пасовище та привернути увагу громадськості до проблем села. Під стіни Держгеокадастру за адресою Келецька, 63 у Вінниці привезли трьох корів та повний автобус жителів Михайлівки.

На цю неочікувану акцію одразу прибули працівники вінницької поліції, не обійшла увагою ця подія й представників місцевих ЗМІ. Депутати сільської ради села Михайлівка разом з громадою мали наміри розібратися, чому вони не можуть повернути собі пасовище. А також, хто несе відповідальність за оформлення землі і зміні його цільового призначення (з пасовища на ріллю).

Під стінами Держгеокадастру відбувся пікет, на якому голова земельної комісії Людмила Янчицька розповіла, в чому суть проблеми, демонструючи копії документів, план села, копії довідок, актів, заяв та навіть копію оголошення про продаж землі.

– В нас он подивіться скільки папок, ми ходимо по всім інстанціям, боремось із системою. Дивіться, є два проекти, один надано ТОВ "Агровін-Альянс", а другий нам надало Держземагенство. Вони різняться – в одному 18 пунктів, а в іншому – 21. Це означає, що документ дописувався та "підтасовувався", бо вони знали, що ми подали до суду. Ми вимагаємо від Держгеокадастру, щоб вони скасували свої накази, тому що всі знали, що це пасовище. Так, ми його вчасно не оформили, але в цьому не тільки наша вина. Селяни юридично не обізнані. Вони не знають всіх законів, як наші опоненти, які дуже хитрі і обходять всі закони, – розповідає Людмила Ячинцька. – Нам говорять, що в нас є ще одна земля оформлена, але вона для пасовища не придатна.

Представники громади попрямували на заплановану зустріч з начальником головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Юрієм Козаком. Розмова почалась з нарікань з боку працівників Держгеокадастру в бік селян, через випасання худоби під стінами їх установи.

– Прошу вас, заберіть і не мучте корів, вони ні в чому не винні, – говорив Юрій Козак. – Я все одно планував з вами зустрітись.

– Нам корови пасти немає де. Ми плачемо і вони з нами разом плачуть. Як немає чим корову годувати, то що робити? Куди нам їх вести на випас? Ви не переживайте, ми вам не насмітимо, я за коровами своїми приберу, – вступила в дискусію бабуся Вера, мешканка села Михайлівка. – Корову сюди везли причепом, я їхала за ним в машині і плакала. А що робити, як нас не чують?

Проте розмова виявилась продуктивною. Юрій Козак запросив представника юридичного відділу та ознайомився з документами і проектами на землю. Разом з адвокатом громади села Михалівка Вікторією Парпальос було прийнято надалі співпрацювати зі слідством, сприяти слідчому в отриманні та вивченні документів.

– Я на вашій стороні і всіляко сприятиму вам у вашій справі, – додав наостанок Юрій Козак.

Ми уважно спостерігатимемо за розвитком подій та долею пасовища у селі Михайлівка.

Фото: Сергій Хіміч