Протягом минулого тижня в Україні сталося кілька знакових подій: 16 лютого Кабінет Міністрів запровадив у країні надзвичайний стан в енергетиці, а 18 лютого Російська Федерація заявила про визнання на державному рівні «паспортів» псевдореспублік «ДНР» та «ЛНР». Паралельно посилилася блокада торгівлі з окупованими територіями, а 19 лютого в Києві сталися сутички між правоохоронцями та мітингувальниками, які підтримують цю блокаду.

Сутички біля Адміністрації Президента в роковини Майдану

Біля Адміністрації Президента впродовж дня збиралися прихильники блокади. Багато активістів приїхали зі Сходу, з блокпостів, які встановили на залізницях (самі вони їх називають «редутами»). Між тим, дістатися до президентської адміністрації не було змоги через щільні кордони правоохоронців, тож надвечір активісти закликали людей принести туди намети та речі першої необхідності, аби залишитися на ніч. Коли люди почали прибувати, а хтось таки приніс намет, почалися обшуки та перепони руху людей.

– Ми навіть не припускали, що мирному мітингу чинитимуть перепони, тим більше, що людей валитимуть на землю. Хоча, у нашій країні можливо все, що завгодно, – говорить учасник пікету, вінничанин Андрій Верич. – Днями Володимир Гройсман оголосив, що проти всіх блокадників будуть кримінальні справи. Та ми лише посміялись. У Києві було багато людей, які просто з Майдану хотіли записатися й вирушити на блокаду.

Блокада триває майже два місяці

Представники блокадних редутів після сутичок на Майдані повернулися на Схід — продовжувати блокувати поставки вугілля з окупованого Донбасу.

Блокаду розпочали ветерани АТО ще 26 грудня, перекривши залізничне сполучення та заблокувавши ешелони з вугіллям, яке прямувало з неконтрольованих територій. Ініціатори блокади пояснили: український уряд аргументував підвищення тарифів на тепло тим, що нібито не має змоги купувати вугілля з Донбасу й закуповує іноземне за високою ціною. Однак, перекривши колії, блокадники побачили, що ешелони в бік України йдуть шаленим потоком, а отже — торгівля триває. Припинити «бізнес на крові» вони й вимагали 19 лютого під вікнами президентського офісу.

Енергетична залежність чи заробітки шахтарів — думки противників блокади

У блокади є й чимало противників, які аргументують (переважно в інтернет-мережі) свою позицію тим, що непродане вугілля спричинить невиплату зарплат шахтарям і вони візьмуть до рук зброю та стануть до лав терористичних військ. Крім того, без вугілля в Україні буде дефіцит електроенергії та під загрозою опиниться опалювальний сезон. Натякають і на особисті інтереси організаторів блокади, а особливо народних депутатів Семена Семенченка та Володимира Парасюка. Багато хто підозрює, що нардепи просто хочуть «викупу» від Рената Ахметова, енергопідприємства якого не отримують сировини.

Тим часом, до перекритих залізничних гілок у Бахмуті та Золотому додався ще один блокпост, який охороняють, у тому числі, й чимало вінничан.

Ми поспілкувалися з учасниками торговельної блокади, аби з перших вуст дізнатися, чого чекати найближчим часом.

Вінничанин, який повернувся з 3-го редуту блокади

Вінничанин Андрій Верич, взявши відпустку на роботі, відчергував у редуті на пункті "Кривий Торецьк" увесь минулий тиждень.

– Поїхав, бо набридло дивитися, як наші люди воюють, народ у злиднях, а хтось заробляє. На блокпостах нині скрутно. Харчі, дрова, речі — усе привозять волонтери, я не чув, щоб там комусь платили чи щось давали якісь партії чи депутати. Навпаки — ставлення до різного роду партій і політиків там геть неприязне, їх просто ніхто не сприймає. Зате атмосфера дуже приємна: багато освічених людей, часом біля багаття якийсь професор починає розповідати про історію, а буває, атовці діляться бойовими історіями. Усі всіх знають, бо випадкових людей там немає: хтось був волонтером, хтось служив.

Волонтери заїздять на редути й зараз, дорогою на фронт. Валентин Белінський, який має вже понад сотню виїздів в АТО та знає на передовій мало не всіх, щойно повернувся до Вінниці:
– От усі говорять, що там люди проплачені, що їх олігархи фінансують... Я приїхав, а в них немає ні рацій, ні змінного взуття, продуктів потребують. Якби їх фінансували, то напевно б і забезпечили всім, – міркує волонтер.

Хто приходить «на чай» до блокадників

Андрій Верич розповідає, що «в гості» до блокадників часто навідуються місцеві мешканці.

– Є такі, що не підтримують, але ми з ними не сваримось. Тих, хто підтримує — більше. Приходять і сільські голови, і прості селяни. Ми пропонуємо свою допомогу, навіть поділитися продуктами можемо. Мене якось покликали на допомогу — перенести хвору жінку після лікарні до хати. Запрошували ми до себе й персонал потягів, але вони не хочуть, адже змінюються часто, та вантаж не залишають — ночують у машині.

Учасники блокади, за словами Андрія, одностайні:

– Навіть якщо припустити, що хтось з кимось домовиться, то звідти ніхто не піде. Там зібралися люди, які готові лягти кістьми, аби лише з окупантами припинили будь-які торгові відносини. Основна думка в усіх: «Ні кроку назад». Ми кілька ночей не спали, бо нам повідомили, що обласна влада Донеччини планує силову зачистку. Крім того, з боку сепаратистів теж є загроза. Але відступати ніхто не пропонував. «Привіт» передають і батальйони, які несуть службу довкола: кажуть, що якщо на редути буде напад, то готові миттєво відреагувати та захистити блокадників.

Що кажуть учасники вінницького віча

Вінницькі активісти, які відвідують заходи на майдані Небесної Сотні та недільні віче, теж вирішили підтримати блокаду. Вже два тижні поспіль вони приходять на майдан з плакатами «Я проти бізнесу на крові». Активістка Наталя Гурко, яка вже три роки відвідує віче, розповідає, що вийти з плакатами її змусила власна громадянська позиція.

– Уявіть собі, якби під час Другої світової ми купували щось у Німеччини, бо там нібито вигідніше. Та такого ніхто б не допустив. Таке питання навіть не мало би порушуватися в нормальному суспільстві. Якщо в нас є якась залежність в енергетичній сфері, то ця влада мала би зробити все, хоч землю їсти, аби цього не було.

Надзвичайний стан в енергетиці

Тимчасові заходи на ринку електричної енергії вживатимуть до 17 березня. У відповідному розпорядженні Кабінету Міністрів України йдеться про застосування, у разі виникнення нагальної потреби, за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, графіків погодинного вимкнення електроенергії та графіків її аварійного вимкнення; розвантаження енергоблоків атомних електростанцій за балансом потужності у вихідні та святкові дні тощо.

Ілюстративне фото: politeka.net