У Вінниці обговорювали особливості проведення виборів у територіальних громадах. 24 грудня 2017 року в 51 об'єднаній територіальній громаді України відбудуться перші вибори. На Вінниччині обиратимуть сільського голову та депутатів у Новогребельській територіальній громаді Калинівського району. Тут вже є 5 претендентів на посаду сільського голови та 69 кандидатів майбутніх депутатів. Попереду жорстка боротьба серед кандидатів за голоси. Та поки новий виборчий кодекс не прийнято, обиратимуть за старим законодавством, де маса прогалин та розбіжностей з іншими законодавчими актами. То ж як зробити, щоб вибори пройшли вдало і без порушень, на що звертати увагу, та яким все ж таки має бути новий виборчий Кодекс, 8 грудня обговорювали представники політичних партій, громадські активісти, голови місцевих ОТГ, та представники ЗМІ під час тематичного круглого столу у Вінниці.

Вибори — це не мода

— В Україні всі розбираються в моді та у виборах, — жартує народний депутат України та один із авторів Виборчого кодексу (законопроект №3112-1) Олександр Черненко. – Проте, в більшості випадків законодавчі ініціативи і поправки є абсурдними, а деякі важливі закони приймаються з поспіхом та без врахування думки громадськості. Складається така ситуація, що один законодавчий документ перечить іншому. Це яскраво було видно під час виборів до ОТГ 29 жовтня, коли об'єднувалися громади суміжних районів. Тоді й виникло багато проблем, що вказали на прогалини законодавства: куди звертатись з повідомленнями про правопорушення, який район приймає та розглядає скарги, хто несе відповідальність.

Нардеп також підкреслив, що окремі проблеми існують в Україні вже впродовж кількох виборчих кампаній, і за традицією, переходять з одних виборів в інші. Зокрема, це питання професіоналізації роботи членів виборчих комісій, порушення правил агітації та підкуп голосів.

На некваліфікованості членів виборчих комісій наголошував і Владислав Телень, тренер-експерт з виборчого законодавства ВОО КВУ.

— Як правило, в дільничних виборчих комісіях працюють жінки старшого віку, оскільки на місцях немає осіб, які б бажали долучитися до роботи в ДВК. Серед причин – низький рівень оплати праці, що не відповідає моральним та фізичним ресурсам, що витрачають люди, які працюють в комісіях. Тож вже зараз варто подумати про професіоналізацію роботи членів комісій, оскільки скоро на місцях просто не буде людей, які готові будуть в них працювати.

Партійність чи мажоритарка?

Володимир Кулешов, голова Гніванської міської територіальної громади розповів, як відбувались вибори у його громаді, що утворилась із населених пунктів Тиврівського та Жмеринського районів.

– 29 жовтня в нас відбулися перші вибори. Пройшли вони без особливих правопорушень, але недосконалість законодавчої бази відчувалася. Напередодні у Тиврівському районі провели сесію, де прийняли рішення, що все, що є в громаді – в ній же і залишається. В Жмеринському районі зробили по-іншому. Тому зараз склалась така ситуація, що жмеринські представники влади з села, що тепер у складі нашої ОТГ, навіть зі шкіл забирають обладнання та техніку. Тому цей момент варто також передбачити у новому виборчому кодексі, щоб все, чим громада користується — залишалось на місцях.

Міський голова Гніванської ОТГ покритикував також недосконалість партійної системи виборів (згідно нового виборчого законодавства тепер діятиме лише така), аргументуючи це тим, що люди на місцях голосують за особистості і за тих, кого знають, хто має чітку програму розвитку територій, а не за політичні партії. Часто депутатами стають ті, хто не знає проблем даної громади, хто знаходиться далеко і не переймається тим, як тут живуть люди. Таким чином, ми порушуємо суть представництва народу, а народ почувається ошуканим і втрачає будь-яку довіру до влади. Тому я за те, щоб була мажоритарна система виборів, щоб люди знали кого вони обирають і з кого потім вимагати пояснень.

Голова Глухівецької об'єднаної територіальної громади Олександр Амонс  зауважує іншу проблему — низьку політичну культуру та інформованість серед сільського населення.

— В селі переважає населення старшого покоління, їм тяжко зрозуміти політичні перипетії чи складні законодавчі акти. На мою думку, партійність кандидата все ж таки важлива. Бо партії навчають своїх представників, організовують тренінги, семінари, вчать працювати з людьми. Це підвищує обізнаність й серед населення громади, вчить взаємодіяти з представниками влади та приймати участь у вирішенні проблем громади, — міркує голова.

Наразі ще є час допрацювати законопроект, врахувати всі недоліки та думку безпосередніх учасників виборчого процесу. Планується, що за новими правилами українці почнуть голосувати з 2018 року.

Фото авторки