Більше 45 років працює та розвивається Будинок культури села Агрономічне Вінницької області. З 1973 року в його стінах збирались наукові конференції, ставились п'єси, танцювальні та вокальні номери. Зараз біля клубу проводять Свято села та урочистості з нагоди пам'ятних дат. Тут починало виточувати свою майстерність на творчому шляху молоде покоління, яке наразі досягає визнання в Україні та за кордоном. Про історію одного з кращих сільських будинків культури Вінницького району розповість кореспондент Vlasno.info.

Будинок культури в селі Агрономічне відкрив свою роботу в 1973-му році, як сільський клуб профспілкового комітету Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції. Першими керівниками були Олександр Олійніченко, Анатолій Леонтьєв та Микола Янченко. Художнім керівником певний період працювала Тетяна Соколова.

З 1979-го і до сьогоднішнього дня вже 40 років незмінним директором є Анатолій Щербатюк. За радянських часів, згадує пан Анатолій, в клубі переважно проходили наукові конференції. Проте працівники дослідної станції хотіли якось урізноманітнювати своє дозвілля, займатись творчістю.

— За радянських часів в нас був великий хор, майже 60 учасників, яким керував відомий в області хормейстер Яків Поляхівський та танцювальний колектив. Тоді також працював ще й дитячий сектор. Ставили різноманітні п'єси, звичайно, за мотивами радянської класики. Був великий кіноапарат. Дивитись фільми збиралось усе село. Особливо любили індійське кіно. Всі плакали і навіть ридали прямо в залі. В ті часи профспілковий комітет і гроші мав, проте щось купити тоді було неможливо. Самі шукали апаратуру, щоб нормально провести концерти. Працівників станції, які займались творчістю в клубі, раніше відпускали з роботи, давали кілька днів відпочинку тощо. Вони завжди їздили на різні свята, але професійно не займались. Наприклад, Володимир Немчик мав неймовірний голос. Василь Білоус писав і пише гарні вірші. У нас 15 років існував духовий оркестр. Анатолій Кондюк керував у нас танцювальним колективом, тепер він художній керівник обласної філармонії.

В штаті працювало 12 людей. Втім, у 1986-му році відбулася реорганізація. Профспілковий комітет вже не міг утримувати клуб, а дослідна станція почала передаватись з рук у руки. В 1990-му році у нас залишилось лише двоє працівників. В 1992-му році клуб перейшов на баланс сільської ради, а працівників записали у штат відділу культури Вінницької райради.

— Перший капітальний ремонт робили ще в 1986-му, коли дослідній станції було 100 років. Вже після того, як перейшли на баланс сільської ради, почали з бюджету села та управління культури фінансувати ремонти. Ми щороку частково робимо ремонт у різних кабінетах, купуємо костюми та апаратуру. Станом на зараз в нас одна з кращих музичних апаратур в районі та велика кількість костюмів.

В приміщенні клубу є сільська бібліотека, яка також працює з 1973-го року. Вона є однією з найбільших в районі. Тут зібрано тисячі томів класичної української та світової літератури. Є навіть книжки, які не всюди можна зустріти, особливо античної класики. Проте в жителів села найбільшою популярністю користується сучасна українська література. Користувачі бібліотеки читають поезію місцевого автора Василя Білоуса, який видав три збірки своїх творів.

За роки незалежності вже почали відновлювати танцювальні та вокальні колективи. До участі активно залучається молодь. Зараз в клубі займаються 2 танцювальних колективи, які складаються з 7 різновікових груп дітей. Один з колективів «Сонечко» - зразковий. Є також вокальні гурти та групи з художнього читання. Усього працює 9 гуртків художньої самодіяльності. На даний момент художнім керівником Будинку культури працює Наталія Смашнюк. Також у клубі є велика танцювальна зала з дзеркалами на всю стіну та поручнями для хореографії. У різних художніх гуртках займаються 140 дітей, переважна більшість з яких – маленькі жителі Агрономічного.

В клубі проводять для молоді дискотеки, на яких постійно відбуваються танцювальні батли. Частіше за все змагаються хлопчики проти дівчаток.

Серед усіх колективів є один "зразковий". В 1997-му році почав свою діяльність дитячий хореографічний колектив "Сонечко". Щоб до нього потрапити, треба пройти неабиякий відбір. Він є одним з найкращих в Україні, призером численних міжнародних конкурсів.

— Звання «зразкового» ми отримали в 2001-му році. У 1995-му році я закінчила навчання і прийшла сюди на роботу, - каже художня керівниця Лілія Гаврилюк, за сумісництвом ще й депутатка Вінницької районної ради. - Тут працювали мої батьки: батько – кіномеханіком, мати за сумісництвом касиром, і я сама на піаніно тут постійно грала. В 1997-му створила цей колектив, бо і сама танцювала, і дітей було багато в селі. Спочатку ми намагались танцювати в сучасному стилі, бо грошей на костюми не було. Але згодом повернулись до витоків, почали вивчати "волинські підскоки", "гопак". З часом вже вивчили танці нашого регіону: "кадриль-дев'ятку", "подільську польку". Ми є переможцями міжнародних фестивалей в Яссах (Румунія - ред.), "Ранкова зірка" в Болгарії, через рік теж отримали перемогу в Болгарії. Торік були в Туреччині на святі дня Ататюрка, діти 5 днів жили в мусульманських родинах. Є також переможцями всеукраїнських фестивалів, в т.ч. "Миколаївські зорі". Ми один з небагатьох сільських колективів, яких запрошують до участі у фестивалі "Барвінкове кружало".

У 2013-му році хореографічний зразковий танцювальний колектив "Сонечко" Агрономічної сільської ради був визнаним найкращим у Вінницькій області.

Крім дитячих колективів, є і дорослий вокальний. Він називається "Подолянки" та є окрасою кожного свята села. Співають в ньому виключно жінки.

— Ми співаємо на різних заходах, які проводяться в селі. Тоді збирається вся громада, люди всіх вікових категорій. Потрапила я в цей колектив випадково, просто приїхала сюди жити зі Сходу після початку війни. Моє дитинство пройшло в селі, але в нас не було так організоване дозвілля, як тут. Я займалась у музичній студії, співала в хорі, тому мені припало до душі бути вокалісткою в колективі "Подолянки". У мене була маленька мрія - співати пісні про Україну, до того ж, в 2014-2015-му це було актуальним. Нам, переселенцям, болем у серці відзивалась ця тема. Хоч пісню "Україна – благословенна Богом земля" співає християнський хор, ми вирішили спробувати її заспівати на концерті, і вийшло дуже класно. У нас 15 жінок в колективі, причому різні люди: і наукові співробітниці, і педагогині, і працівниці аграрних установ, й інші. Але всі ті, хто любить і вміє співати. Коли готуємось до виступу, репетируємо через день. Можемо все залишити, прийти й просто відпочити та зайнятись власною творчістю, - говорить одна із солісток колективу "Подолянки" Наталя Парамонова.

Різноманітну концертну діяльність клубу в Агрономічному започаткував сільський голова Олег Шулікін та всебічно підтримує виконавчий комітет та депутати. Вона триває цілий рік та налічує близько 15 значних заходів на рік. Проводяться вечори пам'яті, присвячені загиблим воїнам-інтернаціоналістам, жертвам Голодомору, Небесній Сотні та Чорнобильській трагедії. На 9 травня проходить покладання вінків, а потім – урочистості та частування стравами польової кухні. Проводяться масові заходи на День захисту дітей, Івана Купала, День Незалежності, День села. Традиційно щороку дітей – випускників з дитсадка сільський голова веде до школи головною вулицею села та «передає» в руки вчителям. На День святого Миколая для дітей проводиться свято «Миколай до нас іде», де на дітей чекає Святий Миколай із своїми подарунками, після чого діти катаються на екскурсійному трамвайчику по селу. А в новорічну ніч всі охочі мешканці села зустрічають Новий рік біля Будинку культури.

Читайте також, У селі на Вінниччині лунали хімічні вибухи і було чути дитячий сміх 

Фото: Андрій Оленін