Квитки на автобус для АТОвців у Вінниці не безкоштовні

Всім відомо, що учасники бойових дій мають право на ряд пільг, включаючи і безкоштовний проїзд у автобусах. Це право їм гарантоване Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зокрема, у п.7 ст. 12 йдеться про те, що учасникам бойових дій надаються пільги: "безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання".

До редакції Vlasno.info звернувся ветеран АТО, боєць батальйону "Айдар" Володимир Огородник, аби поділитися цікавим спостереженням. Виявляється, у різних регіонах України захисників цінують по-різному, адже на деяких автостанціях квитки на проїзд в автобусі видають повністю безкоштовно, а на інших — за часткову плату.

Володимир Огородник

— Днями я їхав з Івано-Франківська, — розповідає Володимир, — і за квиток взагалі не платив, а у Вінниці з мене взяли станційний збір — близько 20 гривень.

Щоб перевірити це, ми разом з Володимиром придбали новий квиток, цього разу — до Києва. Пред'явивши посвідчення, він заплатив 13, 64 гривень — приблизно 10% від вартості. Касир пояснити, що це за збір, і на що його витрачають, не змогла. Страхування від нещасних випадків у квиток не включено.

Директор центрального автовокзалу "Вінниця" Іван Рачинський пояснює: завдяки збору станція може вижити.

— У нас на ці гроші ведеться прибирання, оплата комунальних, зарплата касирам, благоустрій, адже людям потрібні і місця для очікування, і туалети, а ще — платформи асфальтуємо, — пояснює Іван Миколайович.

Судячи з обсягів щоденного пасажиропотоку, автовокзал працює явно не в збиток.

— Там за такі збори можна вже було мармурові колони поставити, і зробити так, щоб він сяяв, а нині приміщення — в жахливому стані, там навіть перебувати не хочеться, — міркує АТОвець Володимир Огородник.

Ми зателефонували на автовокзал Івано-Франківська і з'ясували, що там на учасниках бойових дій не заробляють. Диспетчер повідомила, що квитки по УБД у них безкоштовні, без жодних зборів та лімітів кількості пільговиків на рейс. Крім того, безкоштовні квитки все одно мають страховку, кожного пасажира застраховано на 6 тисяч гривень від нещасного випадку.

Про наявність страховки і на квитках вінницького автовокзалу стверджує його директор, каже, що страховка входить у станційний збір. Однак, на квитку, який є єдиним документом у випадку аварії, ані назви страхової компанії, ані-будь-яких реквізитів, не вказано. Тож у наявність такої "прихованої" страховки віриться не дуже.

Заробляють на туалети, вимагаючи кошти з ветеранів, не лише у Вінниці. Така практика поширена у більшості областей України. Столична автостанція Київ-1 бере аж 18% вартості квитка, у Кіровограді станційний збір становить 11%, є він і в Житомирі. У Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) грошей не беруть, але пільговиків можуть взяти не більше двох на один рейс, при чому, це можуть бути не обов'язково АТОвці, адже статус УБД мають і ветерани інших воєн. У Ізмаілі, що на Одещині, нам пояснили телефоном, що квитки повністю безкоштовні, але їх потрібно бронювати, щоб встиснутися в ліміт. Тернопільська автостанція також грошей з воїнів не бере, а от у Львові нас запевнили, що їхати можуть кілька чоловік одночасно, і ні з кого грошей за станційний збір не братимуть.

Не вітає львівську практику директор Вінницького автовокзалу Іван Рачинський. Каже, що необмежені безкоштовні безкоштовні пільги — це утопія.

— Як може бути так, щоб безкоштовно їздити по всій Україні? Пункти статті 12 цього закону суперечать один одному. У п. 17 сказано, що міжміські поїздки різними видами транспорту даються лише раз на два роки, а у пункті 7 переставили місцями одну букву, і тепер у нас усі їдуть безкоштовно в усі напрямки. Яка ж це пільга?

За словами директора, раніше у законі йшлося про пільгові поїздки лише на приміських маршрутах, а на міжміські робили знижку лише в селах, де дістатися до міста можна було лише міжобласним рейсом. Нині ж компенсувати водіям та автостанціям вартість квитків учасників бойових дій ніхто не поспішає. З держбюджету кошти не виділили, тож розміри компенсацій, а, відповідно, і ставлення перевізників до учасників АТО та пільговиків, залежить від ініціативи місцевої влади.

Нагадаємо, у Вінниці вже неодноразово піднімалося питання про компенсації перевізникам, які, щоб виконати закон, мусять працювати собі у збиток. Також активісти фіксували випадки здирництва, коли контролери брали гроші з бійців собі в кишеню. 

Фото Ірини Басенко