Вже майже рік, як вінничани можуть створювати електронні петиції, в яких просять місцеву владу звернути увагу та вирішити нагальні для містян проблеми. Але як показала практика, петиції - лише формальне відображення проблем громади і не більше, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Впровадили систему електронних петицій у Вінниці наприкінці 2015 року. Тоді петиція повинна була зібрати 250 голосів за 90 днів. Зібрати необхідну кількість голосів за три місяці не є проблемою. Вінничани почали закидати владу петиціями, які вмить набирали голоси, а владі довелось швидко реагувати та давати відповідді. Серед петицій було багато з абсурдними проблемами, як наприклад, прокласти трамвайну колію до мікрорайону Тяжилів. Тому наприкінці січня 2016 року рішенням міської влади кількість голосів збільшили до 350, а термін набрання необхідної кількості голосів зменшили до 14 діб. Цим рішенням міська рада не порушила Закон України «Про звернення громадян», згідно з яким органи місцевого самоврядування самі встановлюють термін та кількість голосів для петиції. Коли електронна петиція назбирала необхідну кількість голосів, на неї влада надасть відповідь протягом 14 днів. Переважно у відповідях вказують загальний стан проблеми та чи планує керівництво міста з цим щось робити.

Вінниця – це не єдиний населений пункт в області, який підключений до єдиної системи електронних петицій. Також свої петиції можуть створювати мешканці Якушинець, Липовця та мешканці Бершадського району. Правда, мешканці цих населених пунктів не створили жодної петиції.

Ми опитали журналістів з інших міст України, які мали справи з петиціями у своїх містах, щоб дізнатися про ситуацію з електронними петиціями.

– Кияни створили власний сайт для петицій. Цей сайт працює навіть краще, ніж сайт єдиної системи місцевих петицій, – відповів член ГО «Громадський рух» у місті Дніпро, який брав участь у створюванні системи електронних петицій в Україні, Максим Мельник.

На цьому сайті петиція має набрати 10 тисяч голосів за 90 днів. Кияни активно створюють петиції. Наприклад, за 25 жовтня було створено 17 петицій.

– У Києві петиції «типу» щось вирішують. Але результатів від найпершої написаної петиції про захист історичних пам'яток ще немає. Виправдовуються тим, що петиція вимагає комплексного підходу. А ще минулої зими обіцяли запустити нічні маршрутки. До цих пір запускають, – каже журналістка Валерія Самаркіна.

А ще кияни кажуть, що влада, аби не приймати рішення по тій чи іншій, посилається на фальсифікації голосування.

– У нас питання з петиціями просто вирішується. Якщо петиція неугодна, то пишуть про фальсифікації частини голосів і відмовляються її розглядати. Якщо петиція від «своїх», то чому б її не задовольнити, прийнявши потрібне рішення на сесії, – каже київський активіст Георгій.

Цікава ситуація у Запорізькій області. В обласному центрі ще не запустили єдину систему місцевих петицій, але в трьох містах області Енергодар, Оріхів та Приморськ цей сервіс функціонує. А у Бердянську петиції можна писати на сайті міської ради.

– У нас, як правило, реальні дії на петиції. Наприклад, завдяки петиціям ввели на сайті персональні сторінки депутатів міськради, онлайн-трансляції всіх комісій, місця під МАФи на літо стали з аукціону виділяти тощо. Є і відписки, коли сам проект петиції неможливо втілити відразу. Наприклад, люди просять реконструювати центральний стадіон, але це дуже дорого для місцевого бюджету і на даний момент зробити неможливо. Тому на цю петицію відповіли, що цим питанням займаються, – каже журналіст видання «Бердянські відомості» Сергій Старушко.

У місті Дніпро петиції виносять на рішення сесії міської ради. Так було з позбавленням звання почесного громадянина міста Олександра Вілкула. Тоді петиція набрала 960 голосів з 900 необхідних. Тоді її використали, скоріш за все, як добрий привід, бо на той час міськрада ще не затвердила законність електронних петицій. У Вінниці був теж випадок, коли петиція про заборону будівництва паркану навколо парку набрала за ніч 500 голосів з 350 необхідних. Але тоді місцева влада проігнорувала думку громадян і прийняла рішення про спорудження паркану.

У Чернівцях петиції мають позитивний вплив на місцеву громаду.

– Питання, які піднімались в петиціях щодо ремонтів, навіть, якщо не набирають потрібних голосів, стають предметом розгляду Чернівецькою міською радою. Можуть бути закладені в бюджет кошти на вирішення цих питань. Звісно, є і відмови на петиції, – каже журналіст-розслідувач з Чернівців Надія Вірна.

Протилежна ситуація з електронними петиціями у Львові.

– У Львові було подано понад 600 петицій. Відповіли 21. Перша з успішно розглянутих петицій стосувалась застосування електронного квитка у громадському транспорті. Тоді начальник управління транспорту пообіцяв, що е-квиток запрацює у місті до лютого 2018 року. Були цікаві випадки, коли Львівська мерія відмовилась розглядати петицію, наприклад, щодо відставки Садового після «сміттєвого скандалу». Також була петиція, яку зняли з розгляду через фальсифікацію підписів, – каже журналіст «Наші гроші. Львів» Юлія Костюк.

Миколаїв, як і Запоріжжя, не підключено до єдиної системи місцевих петицій, але петиції там розміщують на сайті міської ради.

– На петиції наша влада відповідає. Якоїсь серйозного реакції на них не було. Переважно «відписки», – каже заступник головного редактора Миколаївського центра журналістських розслідувань Ярослав Чепурний.

У Рівному приблизно та ж сама ситуація.

– Петиції є, але толку з них мало. Вони голосів не набирають і мер ними не цікавиться, – каже виконавчий директор ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг.

Як бачимо, в цілому, електронні петиції дали позитивний вплив на демократичний розвиток нашого суспільства.

Створювати електронні петиції може будь-який громадянин України. Для цього потрібно вибрати своє місто проживання на сайті петицій, зареєструватися, вказати ПІБ та електронну почту. Після чого ви можете вільно писати свою петицію, вказавши суть проблеми.

Єдину систему місцевих петицій створено більше року тому в рамках програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що фінансується Швейцарською Конфедерацією та виконується Фондом Східна Європа. Як пояснив нам Максим Мельник, головної ціллю петицій є відображення проблем громадян до органів місцевого самоврядування.

– Люди вважають, що петиції створюється саме для того, щоб вирішили їх проблеми. Що, коли петиція зібрала необхідну кількість голосів, місцева влада повинна обов'язково її вирішити. Але це не так. Систему петицій створювали у світі саме для того, щоб місцева влада знала про проблеми громадян, – каже Максим Мельник.

Фото: firtka.if.ua