Почастішали випадки, коли сільськогосподарські культури сіють на землях, що мають історико-культурне призначення, однак чинне законодавство України поки що безсиле, повідомляє Vlasno.info.

Як йдеться у повідомленні прес-служби прокуратури Вінницької області, набули поширення випадки самовільного зайняття земель історико-культурного призначення. Загалом таких територій на Вінниччині — майже п'ять з половиною тисяч гектарів.

Ще із радянського часу ці землі оброблялися як сільськогосподарські, а під час розпаювання звернули увагу на історичну цінність певних ділянок. Всіма землями історично-культурного призначення має розпоряджатися облдержадміністрація, з нового року — територіальні громади. Хоча, зауважують правоохоронці, нормативно-правового акту щодо таких ділянок землі досі не напрацьовано.

– У деяких орендарів ділянок вичерпалася можливість обробітку землі, вони не поукладали нові договори — це кваліфікується як самовільне зайняття земельних ділянок, є кілька випадків, коли прокуратура області відкривала кримінальні провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України. За це передбачена кримінальна відповідальність, – коментує начальник відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень прокуратури області Олександр Вікул. – У ході слідства також з'ясовуємо, чи завдані збитки.

Втім, зараз жоден контролюючий орган не займається відстеженням таких випадків: Державна інспекція сільського господарства ліквідована, її повноваження передали Держгеокадастру, але вони чекають нормативно-правового акту, який би регулював їхню діяльність у цій сфері. Такий документ на стадії розробки.

Відтак, і у правоохоронців виникають проблеми під час розслідування, оскільки відсутні висновки експертів.

Варто зауважити, що останніми роками припиняється використання земель історико-культурного призначення.

Завідуючий сектором охорони культурної спадщини управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Михайло Потупчик розповідає, що, згідно чинного законодавства, такі землі можна обробляти, однак із встановленими нормами: неглибока оранка (до 20 сантиметрів), вирощувати дозволяється культури із неглибокою кореневою системою, забороняється насаджувати садки чи кущі, які своєю кореневою системою можуть руйнувати культурний шар.

– Якщо мова йде про штучні споруди (кургани, городища), і там вирощують сільськогосподарські культури — то це протизаконно, бо так чи інакше вони руйнуються, – каже Михайло Валентинович. – На території Немирівського городища орендар вирощує пшеницю, і це, в принципі, не заборонено, бо корінь цієї культури сягає приблизно восьми сантиметрів. Оскільки Скіфські вали — це пам'ятка національного значення, то дозвіл на ведення там сільського господарства надавали у Міністерстві культури.

Чиновник зауважує: у нинішньому Земельному Кодексі не прописано порядок використання таких земель, а у Законі України "Про охорону культурної спадщини" йдеться про те, що пам'ятки археології можуть здаватися в оренду чи інше користування за погодження із органом охорони культурної спадщини.

Відтак, на законодавчому рівні розумне, доцільне, неконфліктне використання земель історико-культурного призначення поки що не врегульоване.

Фото: Wikimedia Commons