У Державному історико-культурному заповіднику "Буша" змінюється керівництво — замість його засновника Олександра Пірняка на посаду заступає науковий співробітник заповідника Вікторія Клібановська. Інформацію кореспонденту Vlasno.info повідомили в Управлінні культури та мистецтв Вінницької ОДА.

Заповідник створили у 2000 році, відтоді його і очолював Олександр Пірняк. Кілька місяців тому, на виконання Постанови Кабміну "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби" оголосили конкурс на посаду директора заповідника.

– Два місяці тому оголосили конкурс, – розповідає директор управління культури і мистецтв Станіслав Городинський. – Серед представників громадських організацій жеребкуванням обирали членів журі. Було два кандидати на посаду директора: Ірина Захарчук та Вікторія Клібановська. Шість голосів журі віддало за Вікторію та три — за Ірину. Ми пропонували Олександру Олександровичу брати участь у конкурсі, однак він відмовився.

Пан Олександр був натхненником створення заповідника, на громадських засадах організовував у Буші пленер каменярів "Подільський оберіг" ще із 80-х років минулого століття. За 16 років під його керівництвом заповідник розширився, накопичив у собі три з половиною тисячі експонатів. Однак зараз його засновник каже, що хоче зосередитися на творчості, а не роботі адміністративній.

– У мене достатньо стажу, мені вже 64 роки, можу робити скульптури, хочу скоординуватися на творчій роботі, – каже Олександр Олександрович. – У конкурсі перемогла достойна людина, комісія працювала без порушень, обидва претенденти — наукові співробітники нашого заповідника. Вікторія — молода та ініціативна, їй 36 років, історик, коли я їхав у відпустки чи відрядження — вона виконувала мої обов'язки. На конкурсі представила достойну подальшу програму розвитку заповідника.

Вікторія Клібановська працює науковим співробітником у Бушанському заповіднику вісім років.

Заповідник "Буша" — це дев'ять з половиною гектарів території та 14 приміщень. На його території: 4 пам'ятки археології від ІІІ тисячоліття до нашої ери до ХІІ століття нашої ери, залишки фортеці та підземних ходів XVI–XVII століття, міська ратуша XVI століття, дохристиянський храм V—XVI століть нашої ери, козацький цвинтар.

Буша — це яскравий приклад того, як у селі можна розвивати зелений туризм та приваблювати відвідувачів.

Фото із архіву Vlasno.info