Пам'ятки архітектури завжди розглядають як цілісний об'єкт. Тому якщо змінюють якісь окремі елементи цього архітектурного ансамблю – це не є порушенням. Такий випадок стався у центрі Вінниці з будинком, де з 1913-1914 роки проживала родина відомого військового діяча Олексія Брусилова, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Вранці, третього липня, двоє чоловіків приїхали до будинку по вулиці Архітектора Артинова, 5 і почали спилювати стару металеву огорожу, яка за словами міщан, ще дореволюційна. Щоб зупинити свавілля, вінничани подзвонили до патрульної поліції, щоб ті розібралися з цією ситуацією.

– Тут немає ніякого складу злочину. Поліціантам на місці показали дозвіл від міськради щодо демонтажу цього паркану, – каже речниця патрульної поліції Вінниці Тетяна Фіщук.

Демонтували 2/3 паркану. Немає і кованої хвіртки, яка вела до подвір'я будинку.

Мешканці цього будинку сказали, що демонтує огорожу адвокатська контора, яка займає левову частку першого поверху будинку. Це ТОВ «Закон і Фінанси», яка займається діяльністю у сфері права. Спілкуватися з журналістами з приводу демонтажу паркану працівники цієї фірми відмовились, пославшись на свою зайнятість. Тому ми надіслали інформаційний запит до Вінницької міської ради, щоб нам надіслали копію дозвільного документу на демонтаж паркану та перевірити чи цей дозвіл законний.

Зі старих фотографій будинку вдалося знайти лише одне фото 1990-х років, коли ще був оригінальний дореволюційний кований піддашок. Сьогодні замість нього розташований вже сучасний піддашок.

Цей будинок по вулиці Архітектора Артинова, 5 побудований на початку ХХ століття. Не збереглись документи, в яких зазначено, хто архітектор будинку. Але стилістика архітектури модерну дуже схожа на роботу архітектора Григорія Артинова. За спогадами правнуків зодчого, він забезпечив свою велику родину нерухомістю, в одному з яких «Артинови жили разом із Брусиловими». Генерал Олексій Брусилов так відзивався про наше місто: «... Вінниця – дуже гарненьке затишне містечко, яке мальовничо розташувалося на горбистих берегах красивої річки, де дивовижне поєднання культури і глушини одночасно. Поруч з цілими старосвітськими садибами у садах і городах посеред міста є театр, який сміливо можна перенести в будь-яку столицю, шестиповерховий готель з ліфтом, електрикою, трамваї, водопровід, прекрасні парні візники. І тут же бічні вулички і провулки, зарослі травою, і мирно розгулюють поросята, кури і курчата. Околиці дуже красиві, багато старовинних польських і українських маєтків, монастирів і хуторів».

У Вінниці родина Брусилових прожила лише рік. Ось що про цей рік записав у своїх спогадах генерал: «Вінниця – це останній етап нашого мирного тихого буття у минулому. Наш скромний затишний будиночок з садком, улюблені книги і журнали, милі люди. Нас оточували маса зелені, квітів, прогулянки по полях і лісах, мир душевний ... А потім точка ... Налетів ураган війни і революції, і особистого життя більше немає. Вінниця була для нас на рубежі, на перевалі і тому яскраво збереглася в пам'яті серця ».

Олексій Брусилов відомий в усьому світі воєначальник, один з найкращих полководців Першої світової війни, який залишив своє ім'я у назві знаменитої битви. «Брусилівський прорив» – єдина битва Першої світової війни, у назві якої фігурує ім'я полководця. Незважаючи на свою незавершеність ця операція – видатне досягнення військового мистецтва. Брусилов застосував невідому раніше форму прориву позиційного фронту, яка полягала в одночасному наступі всіх армій. Прорвавши фронт на 16-кілометровій ділянці, російські війська зайняли Луцьк, розгромили четверту австро-угорську армію і просунулася на 65 кілометрів. За успішний наступ Брусилов був представлений до нагородження орденом Святого Георгія II ступеня. Проте Микола II не затвердив подання і Брусилова нагородили лише зброєю з діамантами.

Фото Влада Боднара