У Жмеринській лікарні відновного лікування, яку утворили на базі відділкової лікарні станції Жмеринка Південно-Західної залізниці трохи більше як півтора роки тому, наразі тривають перетворення: перепрофілюються приміщення і працівники, закуповується обладнання, тривають ремонти.

Кореспондентка Vlasno.info поцікавилась, як живе та функціонує заклад в нових умовах після реформи.

Профіль лікарні відновного лікування передбачає реабілітацію хворих після перенесених інсультів, інфарктів, травм опорно-рухового апарату, загальну реабілітацію. Це означає, що у зв'язку із перепрофілюванням у відділковій лікарні мали закрити хірургічне відділення, відділення інтенсивної терапії, реанімацію. Відповідно, послуги фахівців цих напрямків лікарні уже не були потрібні.

— Лікарі, які вивільнились у нас, працевлаштовані у Жмеринську райлікарню. Не можу сказати, що весь процес проходив безболісно: будь-які зміни насторожують і лякають. Тим, більше що ніхто до кінця не знав, як воно має бути, — розповідає головний лікар Богдан Боровський.

Богдан Боровський

Зміни стосувалися і самих пацієнтів. Якщо раніше у відділкових лікарнях проходили лікування залізничники та члени їх сімей, а окрім них — пасажири потягів у разі надзвичайної ситуації, то тепер до лікарні відновного лікування може потрапити будь-хто за направленням профільного або сімейного лікаря.

— Ми починали працювати як новий заклад, про який ніхто не знав. Затверджували нові протоколи, нові маршрути пацієнта, переймали нові методики реабілітації. Їздили в санаторії, в інші лікарні відновного лікування, реабілітаційні центри. Дивилися методики, шукали їх в інтернеті. Наші працівники середньої ланки проходили навчання на базі інших лікарень, наприклад, п'ятого відділення обласної лікарні ім. Ющенка, — розповідає головний лікар.

Що залишилось у спадок

Новоутворена лікарня знаходиться у будівлі 1964 року. Богдан Боровський не приховує, що 50-річна споруда потребує до себе підвищеної уваги. Наразі потрібно відремонтувати дах, шифер на якому ще з тих самих 60-х років минулого століття, замінити вікна та труби, відремонтувати та осучаснити палати.

— Зараз у пріоритеті впровадження енергозберігаючих технологій. Вікна у нас частково замінені згідно тих фінансових можливостей, які виділялися Департаментом охорони здоров'я. Частково замінили стояки, батареї на більш сучасні, але на таких площах цю роботу нам ще проводити і проводити, — каже лікар.

У лікарні наразі функціонує три відділення: лікувально-діагностичне, ортопедичне, де займаються відновленням опорно-рухового апарату, та неврологічне, в якому лікують захворювання центральної та периферійної нервової системи. Крім цього є адміністративна та господарська частини. На існуванні останньої головний лікар особливо наголошує: мають у штаті сантехніка, маляра, електрика. Саме вони займаються ремонтами у лікарні і це дає можливість не залучати спеціалістів зі сторони.

Грязелікування і п'явки замість реанімації

У лікувально-діагностичному відділенні сконцентровані діагностичні послуги та розміщений фізіотератпевтичний блок, де практикується водолікування, грязелікування, гірудотерпія, кінезітерапія, лікувальна фізкультура, парафінотерапія, масаж.

— Своїми силами палати оновили, пофарбували, освіжили. Трохи вдалося покращити і кабінети самих працівників — лікарів та медсестер, — лікар по черзі заводить до кабінетів. Показує і вже відремонтовані палати, і ті, що якраз геть "розбомблені".

Палати денного стаціонару мають бути двомісними із санвузлами. За одного варіанту — з душем та туалетом, за іншого — з туалетом та умивальником. Наразі закупили нові ліжка, матраци та постільну білизну. В планах головного лікаря зробити подібний ремонт у всіх палатах. Наразі ж скористатися ними безкоштовно можуть пільгові групи — учасники АТО, інваліди війни, діти війни, інваліди першої-другої груп. Також ті, хто мають страхові медичні поліси.

З колишніх реанімацій зробили кабінети грязелікування та гірудотерапії (лікування п'явками). У першому встановили бойлер та душову кабіну, щоб пацієнти могли помитися після процедур. В ряд стоять до десятка ліжок, закритих шторами.

— Використовуємо лікувальні грязі з Куяльника Одеської області. Замовили їх більше року назад. Накладати їх потрібно при певній температурі. У термостаті ми її підтримуємо до 40 градусів, а наноситься на тіло при 38-39 градусах. Ця процедура допомагає при остеохондрозах, артрозах, артритах, запальних захворюваннях суглобів, — розповідає завідувач лікувально-діагностичним відділенням Олег Харчук. — І результат є, бо люди приходять з переломами, напухлими ногами, а йдуть зі значними покращеннями. Перша терапевтична дія грязелікування — це дія теплом. Так само як і при парафінотерапії. Ми застосовуємо аплікації парафіну з озокеритом. Дуже добре допомагає при захворюваннях судин, застудах, захворюваннях хребта та суглобів.

Кабінет гірудотерапії навпроти. Це фішка закладу. Олег Харчук — сертифікований гірудотерапевт. Розповідає, що лікування п'явками помічне практично при будь-яких захворюваннях, протипоказань майже немає, окрім онкологічних захворювань крові.

— П'явок закуповуємо у питомнику у Львові. Її особливість у тому, що вона працює лише там, де відчуває в організмі "збій". Чудово лікує захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні, ендокринні, гінекологічні. Цінність п'явки у тому, що в перші хвилини своєї роботи вона виділяє в організм людини до 150 біологічно-активних речовин, а також підіймає імунітет людини, — розповідає лікар.

Практикують у закладі і водолікування та лікування травами. В одному із холів медзакладу стоять два кулери з мінеральною водою, з яких можна вільно її набирати і приймати за показами лікаря. Поряд — столики та невелика кухня, де готують фіточаї.

— Це природна мінерально-лікувальна вода з моршинської ропи, яку ми розводимо. Тут є всі показання до вживання. Один кулер зі слабшою, другий — із сильнішою концентрацією. Щодо фіточаїв, то є кілька різних зборів, які призначаються лікарями і пацієнт п'є їх тричі в день, — розповідає головний лікар.

Вартість лікування: що безкоштовно, а що — за гроші

Базове лікування, до якого входить забезпечення хворого ліками та медичними засобами (рукавички, шприци, системи) та майже усі перелічені процедури — безкоштовні. Вони забезпечуються за рахунок загального фонду бюджету лікарні, який поповнюється з обласного бюджету.

— Зрозуміло, що від бажаної потреби коштів ми маємо лише частину. Але навіть за таких умов у нас всі послуги є безкоштовними. Коли ми ще були залізничною лікарнею, у нас були пацієнти зі всього Жмеринського відділення дороги. А це і Могилів-Подільський, і Бар, і Шаргород. І такі зв'язки у нас залишилися до цих пір, тому лікуються ці люди все-одно у нас. А всі залізничники — що пенсіонери, що працюючі — мають медичну страховку, яка покриває їхнє лікування. Крім того, у нас ще два підприємства придбало своїм працівникам медичні страхові поліси і вони теж лікують у нас.

Ці кошти, за словами головного лікаря, дають можливість забезпечити безкоштовне лікування і для інших пацієнтів, покращити їх харчування та придбати деяке обладнання.

— Наприклад, харчування. На харчування одного пацієнта обласна рада виділила нам неповних 10 гривень. Але будь-який пацієнт у нас сьогодні харчується на 26 гривень. Бо, окрім коштів зі страховки, на харчування залізничників також виділяються кошти з обласного бюджету. І на всю цю суму ми купуємо продукти харчування і можемо годувати будь-якого пацієнта. Можете зайти в палату і спитати будь-кого, як їх харчують. І чи відрізняється меню у залізничників і незалізничників.

Однак, головний лікар не приховує, що деякі ліки пацієнтам, можливо, доведеться докуповувати:

— Нам виділили на одного пацієнта в день 12 гривень. Зрозуміло, що цієї суми не вистачає. Якщо лікар вважає, що потрібне додаткове лікування, яке виходить за рамки оплаченого з бюджету, то про це говориться відкрито. Або, якщо, приміром, пацієнт хоче імпортний засіб, а не вітчизняний. Нам на рік для придбання медикаментів виділено 66 тисяч з обласного бюджету і за рахунок субвенції. За півроку ми використали вже 30 тисяч. Разом з тим ми придбали медикаментів ще на 37 тисяч за рахунок спецфонду лікарні.

Також до базового набору не входять і деякі процедури. Зокрема — гірудотерапія та восково-медові аплікації, які використовують у косметології. Вони доступні для тих, хто має страховий медичний поліс.

— П'явки ми закуповуємо з кошти спецфонду і ця процедура не може бути зовсім безкоштовною, — пояснює Богдан Боровський.

Планується розширення

У планах медзакладу — розширення. У вересні тут планують відкрити зал кінезітерапії, а до кінця року — кардіологічне відділення.

— Ми не можемо похвалитися надсучасними умовами, ви бачите, яка у нас будівля. Але ми оголосили конкурс на закупівлю тренажерів для зали кінезітерапії на 118 тисяч. Купуватимемо за кошти, зароблені по спецфонду. На поточний рік було заплановано заробити 430 тисяч. Але ми вже маємо цю суму, і з цього місяця йде перевиконання бюджету. Минулого року ми змогли заробили більше мільйона гривень, — каже лікар.

Кардіологічне відділення планується на 30 ліжок.

— Наш обласний кардіоцентр збільшує потужності по кількості надання медичних послуг, людей буде більше і вже вирішено, що їхні пацієнти будуть потрапляти потім до нас на реабілітацію. Однак, переобладнання наших реанімаційних у зал кардіореабілітації потребує близько 700 тисяч гривень. Потрібно закупити сучасне обладнання — доріжки для функціонального навантаження, тренажери, комп'ютери. Ми подали документацію до Департаменту охорони здоров'я, інформували обласну раду. Маємо надію, що до кінця року ці кошти виділять з обласного бюджету.

Фото Тамари Тисячної