У редакцію Vlasno.info звернувся автор проекту пам'ятника медикам Борис Данилюк та стверджував, що його авторський проект використовують без його відома. Журналіст Vlasno.info зв'язалася із авторами та з Юрієм Козаком, якого звинувачують у крадіжці, щоб дізнатися у чому справа.

Навесні 2015 року до Бориса Володимировича звернувся голова благодійного фонду «Пам'яті Небесної Сотні» Андрій Павленко з проханням розробити ідейне та композиційне рішення проекту пам'ятника, присвяченого медикам Майдану, які брали участь під час Революції Гідності 2013-2014 роках на Майдані Незалежності у Києві.

— Ми хотіли зробити пам'ятник медикам Майдану будь-де і Боря розробляв його. Боря дуже талановитий художник, розробив пам'ятник, де втілена ідея, що медики працюють під прицілом — я був в захваті. Потім якось зі мною зв'язався один з так-званих медиків Майдану, (бо я уже потім дізнався, що він на самих кривавих подіях не був, а уже приїхав після 20-го), він запропонував поставити у Вінниці, бо там багато медиків і медичний університет, і коледж, і садиба Пирогова, і Заболотний теж відомий медик, і на Майдані було багато вінницьких медиків. Ми вирішили, що є благодійний фонд, то будемо щось робити. Був я у Вінниці біля цього медичного коледжу, були у мера, все погодили, все вирішили, — розповідає голова благодійного фонду «Пам'яті Небесної Сотні» Андрій Павленко.

Після розробки проекту, його затвердили, визначили які потрібні матеріали та в якій кількості та розписали кошторис. Фінансову організацію реалізації проекту взяв на себе Юрій Козак, тому йому надіслали світлини з візуалізацією проекту, кошторис та необхідні креслення.

Щоб не втрачати часу, Андрій Павленко закупив нержавіючу сталь, необхідну для пам'ятника (вона і досі лежить у нього, але використають її уже для інших проектів). Юрій Козак мав закупити граніт, оскільки сказав, що знає, де дешевше.

— Спочатку склалося таке враження, що це серйозна людина. Він просив у мене креслення, щоб купити камінь, то я йому ці креслення на пошту пересилав, — зазначив один з авторів пам'ятника Борис Данилюк і додає: — Якщо брати з самого початку, то на цій металевій стрічці Юрій Козак запропонував вставити мій портрет туди, як скульптора, я зрозумів, що просто так такі речі не пропонуються, то я йому сказав, що по-перше я не брав участь у бойових діях на Майдані, по-друге, людей там не лікував, тому я відмовився. Потім він каже «що давайте, може, мій портрет туди вставимо». У мене склалося таке враження, що людина трохи неадекватна, бо це пам'ятник всім медикам, а їх було дуже багато. До того ж це додасть фінансування. Виготовлення одного портрету в рельєфі — близько 500$, бо на один портрет, щоб просто змоделювати його з глини, потрібно десь місяць. Це має робити професіонал і це дуже складна робота. Я знав, що є проблеми з фінансуванням, тому вирішив відмовитись від цього.

Все йшло добре, але, за словами авторів проекту, зв'язок із паном Юрієм раптом втратився: на телефонні дзвінки не відповідав, а коли Андрій Павленко разом з Борисом Данилюком приїздили до Вінниці пан Юрій був то за містом, то просто зайнятий. Згодом Юрій Козак написав СМС, про те, що він дуже зайнятий і попросив не турбувати.

Андрій Павленко: - Юра треба порадитись ! Передзвони будь ласка.. хочу замовляти нержавійку... Треба знати сітуацію... Не хочу меру задавати зайві питання, бо паралельно робиться пам'ятник небесній сотні
Андрій Павленко: - Злочин буде покараний достойно...!!
Андрій Павленко: - Добрий день! Буду в Вінниці 16 травня
Андрій Павленко: - Починаємо пам'ятник небесній сотні у віниці... Одночасно буду робити медикам...
Андрій Павленко: - ?????!!!!!
Андрій Павленко: - Юра набери будь ласка.. чим скоріше тим краще.. я збираюсь замовляти для монументу медикам нержавійку... В цьому місяці... Не будемо нічого чекати.. поки за власні кошти, але хочу знати ситуацію.... У віниці... Підтвердження по муралу на стіні від Романа Бончука отримав.. все ок... Можемо і мусимо починати!!!
Андрій Павленко: - Юрій! із сумом дізнався про твій недостойний вчинок.... А я дурний, вже завчасно нержавійку на пам'ятник закупив за свої кошти.. це капець як негідно?!! ( Я в шоці) ... Буде реакція - на всіх рівнях...!!! Обіцяю...!! На жаль ти не та людина за яку себе видавав..
Юрій Козак: - Я дуже занятий - прохання не турбувати
Андрій Павленко: - Ок.. передзвониш..
Андрій Павленко: - Юра відгукнись... - Важливо...

За словами Бориса Володимировича, після цього вирішили, що Юрій Козак просто не зміг зібрати потрібних коштів, тому прийняли рішення, що згодом власним коштом поставлять цей пам'ятник у Вінниці, бо поки що зайняті іншим проектом, але все ж відкриття запланували на 19 лютого.

Та нещодавно в мережі Інтернет пан Борис помітив, що його авторський проект все ж втілюють, але навіть без його відома.

— Ми були не в курсі, що вони залучили інших реалізаторів. Думали, що можливо Юрій Козак не зможе реалізувати фінансову частину, тому ми цей проект трохи відклали, бо якщо людина не бере трубки, то значить у неї щось не виходить. То ми уже думали через інші канали шукати фінансування, тим більше що саме для цього проекту була закуплена нержавійка, — зауважив Андрій Володимирович.

Ми запитали у Юрія Дмитровича, чи дійсно все так і відбувалося. Він зауважив, що невже люди не користуються Інтернетом і не бачили, що використовуємо їхній проект, а дали про себе знати уже коли роботи почалися. Потім пан Юрій змінив свою думку та сказав, що проект ще не починали, тому відмовляться від цього, а проведуть конкурс на інший.

— Я не знаю про що йде мова. Це відверта неправда, що без його відома то все. Люди нечесні, брехливі. Де вони були 10 місяців. Ви повірите, що люди просто не знали, що їхній проект використовують? Вони шантажують, що пам'ятник має бути на 200 тисяч дорожчий. Хай в іншому місці шукають дурних. Їхній початковий проект коштував 500 тисяч. Цей проект, що був заявлений, розробив пан Борис, але ми зробимо інший, бо ж ми ще нічого не зробили, — зазначив члeн ГO «Всeукрaїнський сoюз вeтeрaнiв AТO «Вiнницький oкруг» Юрій Козак.

Пан Юрій зауважує, що якщо хтось хоче вкрасти ідею, то не буде заявляти авторів. А про авторські права не думав, бо договорів ніяких не укладав.

Також Юрій Дмитрович зауважив, що ігор Хміль постійно стверджував, що вартість проекту дорога, тому її зменшили на половину. Хоча, нагадаємо, що спочатку пам'ятник мали будувати повністю за благодійні кошти, а Ігор Хміль говорив про ціну на встановлення монітора, який початково не передбачений проектом і має встановлюватись окремо в приміщенні медичного коледжу.

На це автори проекту зауважують, що якщо їхня ціна була зависокою, то потрібно було оголосити конкурс робіт та обрати найоптимальніший варіант, а не «за спиною» використовувати їхню ідею. Тим паче, що кошторис, заявлений на сайті медичного коледжу, розроблений саме авторами проекту.

— Якщо у них не було коштів, то потрібно було провести тендер, вибрати іншу роботу, яка підходить і по ідеї і фінансово, і робити її, а не використати нашу ідею. Якщо вони не виконають нашу вимогу, то ми змушені будемо звертатися до суду, — зауважив Борис Володимирович.
— Козак просто хотів слави ніби то він герой. Навіть скульптора просив портрет його виліпити. І по результату обманув всіх. Нахабно бреше, що у нас (у тих хто своїми коштами збирався монумент робити) висока ціна. Це смішно. А на сайті Вінницького медичного коледжу опублікований саме той кошторис, який ми і розробили — в основному за матеріали і зовсім невелика винагорода скульпторам, — із сумом розповідає Андрій Павленко.

Єдине про що шкодують автори, що ідею пам'ятника спаплюжили, адже він мав об'єднувати. На відкриття пам'ятника попередньо уже запросили медиків Майдану зі всієї України, а Вінниця мала стати центром, куди всі приїхали б. Це мала бути визначна подія, а тепер доведеться його ставити в іншому місті.

— Ось такі справи: як одна непорядна людина сплюндрувала майже рік розробки і саму ідею увіковічнити пам'ять про медиків. При тому і ГО Медиків Майдану абсолютно впевнені, що ми робимо цей пам'ятник. Людина просто по-тихому собі корону начепила. Це дуже бридко, і нам сумно, дуже сумно. Тому що ідея пам'ятника медикам ще за рік до того була і ми працювали над нею, і з медиками радились, і з учасниками Революції Гідності, і з родинами Небесної Сотні. Сумно і гірко, — наголошує пан Андрій.

Фото vinrada.gov.ua