25 лютого відбулась президія Вінницької обласної ради. Розглянули два десятки питань порядку денного чергової сесії. Неочікувано, найбільш гострим питанням виявилось розподіл кількох депутатів за постійними комісіями.

Вся інтрига виявилась у тому, що депутат Дмитро Костирко виявив бажання увійти до складу комісії з питань приватизації та комунальної власності. Проти цього категорично виступив голова комісії Микола Форманюк. І вжив усіх заходів, щоб цього не сталось. Спочатку він спробував «прокатати» це питання через свого безпосереднього підлеглого – голову регламентної комісії Анатолія Ворону. Той, з явним почуттям провини на обличчі, оголосив, що входження Костирка до відповідної комісії не погодили члени цієї самої комісії. Коли одразу кілька депутатів нагадали йому, що регламент обласної ради передбачає розгляд таких питань виключно регламентною комісією, у вхід включилась «важка артилерія». Сам голова комісії Микола Форманюк взяв слово і почав пояснювати, що його комісія не бачила заяви Костирка, натомість вони підтримали заяву іншого депутата – Дмитра Рихлицького, який до цього вирішив увійти до комісії з питань транспорту. Форманюка активно підтримали його колишні колеги з фракції партії регіонів – Аксельрод, Антонець, Смотрич. Натомість, їм заперечували представники фракції «Батьківщина» Людмила Щербаківська та Леся Мороз. У ході тривалої суперечки, колега Костирка Олексій Гаврилов з'ясував у Анатолія Ворони, що профільна (і єдина легітимна у цьому питанні) комісія розглядала лише заяву Рихлицького про входження до транспортної комісії. І нічого не чула про зміну його бажань. Жодні аргументи про професійність пожежника Рихлицького не могли здолати правові норми регламенту. Костирко теж виявив впертість і на всі «поради» піти до іншої комісії повторював лише те, що зробив свій вибір і що ця комісія потребує громадського контролю. Напевно саме це і не влаштовує Форманюка і його заступника Романа Аксельрода, який був напрочуд активний при розгляді цього питання. Адже існує думка, що саме в останні півроку діяльності ради відбуваються найбільші оборудки з комунальним майном.

Депутат Вінницької облради Дмитро Костирко

Депутат Вінницької облради Микола Форманюк

Найбільш здравомислячу думку висловив керівник фракції «Єдність» Віктор Вікалюк. Він закликав колег до відповідальності і зауважив, що дане питання не варто приділеного йому часу. У результаті – вирішили не порушувати регламент і винести дане питання на розгляд сесії. Костирко пройшов регламенту процедуру, тому повинен увійти до комісії з комунальної власності та приватизації, а ось долю Рихлицького ще має розглянути регламентна комісія.

Пікантності вчорашньому протистоянню додає те, що у неочікуваній але запеклій боротьбі зійшлись два представники «молодої команди» колишнього голови облради. Всім відомо, що Форманюк вже 10 років входить до сфери впливу Сергія Татусяка. Той висував його ще на виборах міського голови Вінниці у 2006 році. Не дивлячись на програш Форманюка Гройсману, Сергій Пилипович не відвернувся від нього. Микола Вікторович очолював міські організації кількох політичних проектів Татусяка – НДП та Єдиного Центру. У 2010 році Форманюк став керівником виборчої кампанії Партії регіонів Партії регіонів на президентських та місцевих виборах. А коли Гройсман «виштовхав» його з першого місця у списку до міської ради, Татусяк домігся включення Форманюка до прохідної частину регіонівського списку до обласної ради. І він, вже у якості голови облради, доручив йому керувати найвпливовішою приватизаційною комісію. Згодом, посприяв його призначенням в управління комунального майна та начальником трамвайно-тролейбусного управління. Останнім часом Форманюка все рідше почали бачити поруч з Татусяком. Хоча знаючі люди кажуть, що він ще залишається під його впливом. Разом з тим, його місце все частіше почав займати молодий благодійник Дмитро Костирко.

Можливо, саме у цьому і криється секрет вчорашнього протистояння. Ймовірно Форманюк побоюється, що Костирко займе і його місце голови депутатської комісії. Чи просто боїться, що той не дозволить йому займатись комунальними та приватизаційними оборудками? Як то воно буде – покаже час.