Влада обіцяє побудувати новий будинок родині Трафімуків

Один з трьох найбільше пошкоджених від вибухів на калинівському арсеналі будинків, які обіцяли відбудувати заново, у селі Медвідка Вінницького району належить родині Трафімуків. Кореспондентка Vlasno.info побувала у Медвідці 30 вересня та поцікавилась у сім'ї, як їм живеться у напівзруйнованому будинку. А також, як вони пережили ту жахливу ніч.

– Ми спочатку й не подумали, що це снаряди вибухають, – згадує події 26 вересня Юлія Трафімук. – Я сказала чоловікові, що треба прання зняти, бо гримить. Мовляв, щоб дощ не намочив попранні речі. На вулицю — а над арсеналом вже "фейєрверк". Не знали, за що хапатися, бо молодшого 4-річного Артемку вже спати поклали. В нього якраз день народження був. То ввечері поїли тортика, і він, стомлений, заснув. Схопили дітей, і чому були — до льоху.




Старший син Трафімуків Іван додає, що по дорозі в льох схопили в кухні якійсь старі куртки, щоб закутатись.

– Але там, було дуже страшно сидіти, двері ходуном ходили. То ми перебігли у кухню і полізли у погріб, бо він глибший, – говорить пані Юлія.

А 10-річний Іванко піднімає кришку погребу та показує, як вони влізали у погріб. Над погребом стоїть стіл, а внизу драбина покладена майже вертикально. Хлопець зауважує, що далі, внизу, є ще глибше приміщення, де вони й сиділи.

– Молодшого сина чоловік опустив до погреба. А старшого я майже кинула туди, бо якраз вибухнуло і все затряслося навколо. То йому, бідному, трохи ноги зчесало, – зізнається жінка. – Не дай Бог нікому це пережити. Сидимо там, а зверху все сиплеться. Залишалось тільки молитись. І лише в дві години ночі нас забрали родичі. Бо транспорт, на якому усіх евакуйовували, до нас не дійшов. Виявилось, що про нас забули. Уявляєте? А потім ще нам закидали, що хто ж нас міг вдома знайти, якщо ми в погребі сиділи. А де ж нам бути, якщо таке страхіття навколо робиться?

Іванко стиха додає, що у мами серце розболілось від тих вибухів. Зауважує:

– Добре, що і дідусь Вася з нами був, то трохи відволікав, намагався жарти розповідати.

Разом із сином жінка обводить навколо будинку, показує всі тріщини на стінах і фундаменті, вибиті вікна, деякі вже забиті плівкою.

– Все одно та плівка мало рятує від холоду. А тут ще молодший захворів після того сидіння у погребі, – зітхає вона. – І стрес додався, бо зараз від мене просто не відходить.

Показує на напівзруйнований дах, зазначає, що їх будинок визнали аварійним. Обіцяли, що побудують новий.

– Але сказали, що зроблять фундамент, виженуть нам коробку і накриють. А вже внутрішні роботи ми маємо самі робити, – говорить Юлія Трафімук. – Кажуть, що у вас, мовляв, своя хата не дуже новою була. А я їм: "Яка вона не старенька, а ми в ній жили, і все у нас було добре. А тепер де нам жити?" Грубка вся потріскана. Коли палимо в ній, дим по всій хаті. Та мусимо якось обігріватись, бо холодно.

Такими виглядали кімнати та будинок після вибухів. Фото надав двоюрідний брат Юлії Максим:





А 30 вересня до домогосподарства Трафімуків під'їжджає вантажівка з краном, який переносить цеглу разом із піддонами з машини на подвір'я. Усього розвантажили чотири тисячі цеглин. Проте, кажуть, що цього досить мало, тому ще привезуть.

На даху підсобних приміщень вже зняли потрісканий шифер. Поприбирали скло та залишки шиферу. Родині видали 29 листків на заміну.

– Мішків зо п'ять винесли усього цього побитого лиха. Цілий день збирали, коли приїхали. А приїхали ми лише на третій день. Були у родичів, – розповідає жінка. – Кролі, бідні, сиділи у нас на голодному пайку. Але нічого, все нормально, вижили. От якби у нас корова була, то навіть не знаю, чи ми кудись взагалі поїхали. Її ж треба не тільки нагодувати, а й видоїти.

Нагадаємо, школа-дитсадок у Медвідці не працюватиме два тижні через пошкодження після вибухів.

Фото та відео: Тетяна Щербатюк