Державна пожежно-рятувальна частина (ДПРЧ) № 29, що у селищі Тростянець Вінницької області, поповнилась нещодавно новим обладнанням та спецодягом. Втім, рятувальники потребують не тільки оновлення матеріально-технічної бази, а й створення ще двох місцевих пожежних частин. Тоді робота рятувальників буде набагато ефективніше. Про це Vlasno.info розповів начальник цієї ДПРЧ Роман Швець.

– Колись так і планувалось — відкрити пожежні депо у селах Ободівка та Капустяни. Вже й проект підготували, і знайшли два гаражі колишніх сільгосппідприємств під приміщення депо. Ми б тоді стали одні з перших , які б створили місцеві пожежні частини, – розповідає Роман Васильович. – Адже Ободівка — це друга за чисельністю населення та кількістю пожеж після Тростянця. Там мешкає 3,5 тисяч населення, а у Тростянці — 7,8 тисяч. І розташована Ободівка поблизу Чечельницького та Бершадського районів. А рятувальники в Капустянах охопили б частину району з боку Тульчинського і Крижопільського районів. Проект готувався у 2008 році. Отже, через кризу фінансування не було, проект закрили.

Наразі до останньої хати у найвіддаленішому селі району від пожежної частини (за словами Романа Швеця, саме так обраховують відстань рятувальники) треба долати відстань у 41,5 кілометри. Наприклад, у село Торканівку.

– А ще дороги бажають бути кращими. Тому доїжджаємо туди за хвилин 50, це цьогоріч, бо дороги трохи відремонтували. Але 7-кілометровий відрізок по бруківці можна проїжджати лише зі швидкістю 30 кілометрів на годину. Якщо суха погода, їдемо полями, щоб швидше. Проте, шансів встигнути локалізувати вогонь дуже мало. На жаль, зазвичай приїжджаємо вже на майже догорілу будівлю, – зауважує керівник рятувальників Тростянеччини. – Тому зараз є сподівання на стратегію розвитку об'єднаних територіальних громад. У них є реальна можливість створювати на базі ОТГ пожежні команди та відкривати Центри безпеки, що вже й почали робити у деяких громадах. У Бершадському районі, наприклад, купують нові сучасні машини, які не у кожній державній пожежній частині є.

Як зазначив Роман Швець, цього разу зусиллями обласного, районного та селищного бюджетів їм суттєво обновили оснащення. Загалом на 260 тисяч гривень.

– Закупили нам якісні апарати захисту органів дихання. Один такий коштує 38 тисяч гривень. Є шість звичайних і один з двома трубками, щоб міг дихати і рятувальник, і той, кого виводять із задимленого приміщення, – говорить він. – Придбали шість комплектів бойового одягу та 24 комплекти форменого. Та багато іншого. Однак, у нас немає власного аварійно-рятувального автомобіля, який має бути оснащений гідравлічними ножицями. Відтак, коли виїжджаємо на ДТП, доводиться не розрізати побитий автомобіль, а віджимати його ломами. Тут відлік йде на секунди, і щоб врятувати людину, яку затисло між частинами розбитої автівки, треба мати нормальні інструменти, тобто пневмоножиці. Коштують вони 180 тисяч гривень. Але перекушують будь-яку металеву трубку в автотранспорті.

Крім того, 29-та ДПРЧ відноситься до малочисельних пожежних частин. І в разі виїзду одного складу чергових рятувальників на пожежу, в наряд нікому заступати. Тому залучаються рятувальники, що стоять у резерві, тобто, такі, що виходять не у свою зміну, одразу на другу добу після відпочинку. Мають в штаті 26 рятувальників. Якби з'явилась аварійно-рятувальна машина, кількість рятувальників збільшилась мінімум на 10 чоловік. І це б вирішило багато проблем.

Начальник відділу агітаційно-пропагандистської роботи управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Олександр Кутовий запевняє, що близько половини районів області обслуговуються лише однією ДПРЧ, яка знаходиться в райцентрі.

– Найкраща ситуація у Шаргородському районі. Там свого часу активно розвивався рух по створенню місцевих пожежних команд, – наголошує він. – І зараз там діє цілий загін місцевої пожежної охорони, який складається із чотирьох місцевих пожежних команд. Існують також добровільні пожежні команди: в Жданівці Хмільницького району, Нараївці Гайсинського району, Строїнцях Жмеринського району та Довжку Ямпільського району.

Також мають свої пожежно-рятувальні частини міста обласного значення, але не райцентри — Гнівань та Ладижин. Ладижин, до речі знаходиться на території Тростянецького району, але його ДПРЧ обслуговує лише місто.

– Крім того, до пожежогасіння долучаються й сільгосппідприємства та фермерські господарства, у власності яких залишилось майно колишніх колгоспів. Звісно, воно вже подекуди застаріле, але в разі потреби, їх пожежна машина може допомогти ліквідувати займання, – додає Олександр Володимирович.

Протягом 2017 року рятувальники ДРПЧ № 29 погасили 52 пожежі. Також 118 разів виїжджали на інші виклики. Кілька з них були хибними: в разі невеликої пожежі, яка ліквідувалась своїми силами. Траплялись виклики через займання сухої трави. Крім того, прибували на виклик у випадку аварії, потоплення та іншого.

Нагадаємо, у Тростянецькому районі недавній снігопад заблокував деякі села.

Фото: trostyanec-rayrada.gov.ua