Вже п'ять років в Україні триває реформа децентралізації. Поки вона передбачала реформування базового рівня, тобто об'єднання та укрупнення громад та надання їм більшої самостійності за рахунок фінансової децентралізації. Наступного року нас чекає адмінреформа, яка має посилити місцеве самоврядування. Минулого тижня Володимир Зеленський вніс пропозиції щодо цієї реформи, які хоче закріпити в Конституції. Кореспондент Vlasno.info поспілкувався з одним з провідних експертів реформи у Вінницькій області Євгеном Шаповаловим.

Головні особливості зміни до Конституції є зміна назви «ОТГ» на «громада», замість звичних районів - укрупнені округи, а обласний рівень без змін. Префектів буде призначати Президент за поданням Кабміну.

Громада

Те, що ми зараз називаємо ОТГ, стане просто громадою, як наприклад Іванівська громада, Краснопільська громада чи Томашпільська громада. Закон №2189 вже прийнятий. Пропозиції по кількості нових громад визначає робоча група при ОДА. Станом на зараз в області запропоновано створити 61 громаду, але остаточне рішення за Міністерством розвитку громад та територій.

— Остаточне рішення все одно за Кабміном. У нас зараз в області є кілька громад, що не згодних з таким розподілом, але головний чинник - це спроможність, щоб громади могли розвиватись. Повноваження громад скоріш за все будуть ті самі - це практично повноваження сучасних ОТГ та РДА, - вважає Євген Шаповалов.

Округи

У попередніх планах реформування сучасні райони укрупнювались, але не мали представницького органу. За пропозицією Президента, рада округу буде існувати, проте поки невідомо, які в них будуть повноваження. Виконавчі повноваження перейдуть до виконкому.

— Межі округів будуть проходити не по межах сучасних районів, а по межам створених ОТГ (громад - ред.), бо вже зараз є ОТГ, які об'єднують громади з різних районів. Кількість та межі округів встановить Верховна Рада прийняттям закону, яким визначиться адміністративно-територіальний устрій, - каже Євген Шаповалов.

В округах будуть окружні ради, але які в них будуть повноваження - незрозуміло. Скільки всього буде округів, буде відомо, коли стане зрозуміло, що входитиме у повноваження окружних рад.

— Якщо є рада, то є якесь майно та компетенція. Вона повинна керувати чимось, розподіляти якісь гроші. А де їх взяти? Скоріш за все в громад (сучасних ОТГ - ред.). Керівники ОТГ будуть не в захваті і вже були неодноразові звернення до Президента та Кабміну по всій країні. Станом на зараз, скоріше за все таких округів буде три з центрами у Вінниці, Могилів-Подільському та Ладижині, але ще можуть бути зміни. Говорять про чотири округи. Скоріше за все їх остаточна кількість буде визначена, коли ми будемо знати, чим вони будуть займатись, може нам і двох буде достатньо, - пояснив Євген Шаповалов.

Префект

Планується впровадження інституту префекта окремо в кожному окрузі та області. Його повинен призначати Кабмін на три роки лише раз на один округ. Говорили про кадровий резерв префектів, які би постійно змінювали місце роботи та контролювали законність рішень місцевих рад.

— Позиція всіх експертів - префект точно має бути. Території мають бути керованими. Нам обіцяли кадровий резерв та чесних управлінців. У змінах до Конституції нічого про цей кадровий резерв не йдеться. Процедура призначення така сама, як зараз голови ОДА чи РДА. Їх призначає Президент за подання Кабміну, - розказав Євген Шаповалов.

Префект може призупинити рішення місцевих рад та подвати їх до суду. Незрозуміло чи вистачить кількість судів, які розглядатимуть ці звернення. У випадках, коли рішення місцевих рад загрожують територіальній цілісності України, тоді префект та Президент можуть ці рішення скасувати та передати до Конституційного суду.

— З того проміжного варіанту, який є зараз, у нас приблизно може бути 65 різних рад (61 рада громади, 3 окружні ради та 1 обласна рада). Кожна рада може розглядати від одного до енної кількості питань. Як це розглядатиме офіс перфекта невідомо. Це великий тягар на судову систему, чи витримає вона? Але контроль префекта потрібен. Також в змінах прописана ситуація, що префект контролює виконання органами місцевого самоврядування лише законів та Конституції. А різні підзаконні акти, розпорядження Кабміну, що не потрібно виконувати? Вважається, що це технічна неточність, але ми говоримо про зміни до Конституції, тут важлива навіть кожна кома - впевнений експерт з децентралізації.

Строки повноважень та виконкоми

Повноваження органів місцевого самоврядування хочуть скоротити з п'яти до чотирьох років. При цьому голів обласної та окружної рад обиратимуть щороку з числа обраних депутатів. За одну каденцію побути головою ради два рази не вийде.

— Голова окружної чи обласної ради обиратиметься на рік, а префект на три роки. Голів виконкомів буде обирати окружна чи обласна рада на чотири роки. Та ж рада може голів виконкомів знімати. Може статись цікава ситуація, що зі зміною голів рад, мінятимуть і голову виконкому. А як у нас всі звикли: ті приходять з новими командами і постійно йде катавасія. Депутатство в місцевих радах не оплачується, голова ж ради отримає зарплатню й не має права займатися іншою діяльністю. Сумніваюся, що хтось із депутатів дуже захоче полишати свою справу для того щоб стати головою ради на рік. Також ми переходимо до планування бюджетів на 3-річний термін, а повноваження головам рад, що їх прийматимуть даємо всього на рік,- розказав експерт.

Обласні та районні адміністрації ліквідуються. Їм на зміну прийдуть виконкоми. На районному рівні зараз діють близько 40 підрозділів центральних органів виконавчої влади: поліція, прокуратура, суд, пенсійний фонд, тощо.

— Частина повноважень перейде на базовий рівень громад, а частина залишиться на виконкомах областей та округів. Виконавчу владу розподілять між виконкомами та територіальними органами центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ-ред.). Можливо буде потрібно створювати нові територіальні підрозділи ЦОВВ. Вони підпорядковуються Міністерствам, їх координуватиме префект, але це може перетворитись на бюрократію, бо іноді різні Міністерства між собою домовитись не можуть, - зауважив Євген Шаповалов.

Схід та війна

— Ці зміни до Конституції є одним з найбільш важливих з 2004 року коли ми перейшли до парламентсько-президентської форми правління. Зміни до Конституції не особливо й потрібні: це можна зробити прийняттям ряду законів, змінами до Кодексів. Після можливих змін до Конституції, їх все одно доведеться приймати. Є дві полярні думки: хтось знайшов велику "зраду", хтось велику "перемогу". Ми прибираємо перелік областей і дозволяємо Верховній Раді надавати правовий статус окремим територіальним одиницям, в тому числі областям та округам. І проста більшість може надати, наприклад, особливий статус Донбасу. З іншої сторони, перелік областей характерний для федеративних країн, і забираючи цей момент, ми закриваємо навіть можливості для розмов про федералізацію. Це дуже тяжка дискусія. Не зовсім зрозуміло навіщо робити зміни до Конституції, якщо можна закінчити реформу окремими законами, - підкреслив Євген Шаповалов.

Місцеві вибори згідно цих змін повинні відбутись через 90 днів після прийняття окремого закону, що визначатиме адміністративно-територіальний устрій.

Читайте також: Переселенці Вінниччини голосуватимуть на місцевих виборах 

Фото: Андрій Оленін