Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон "Про повну загальну середню освіту", що був прийнятий Верховною Радою України сьогодні, 16 січня 2019 року. Документ підтримали 327 народних депутатів, повідовляє Vlasno.info.

"Цей Закон – це нові можливості для наших учнів, вчителів та освітніх управлінців, а також гарантії для батьків. У 2017 році був прийнятий Закон "Про освіту", який передбачив багато потрібних нашій системі новацій, але знарядь для його втілення критично не вистачало. Закон "Про повну загальну середню освіту" – це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові. Але нас замало, реальна школа – це не стіни і не закони, а перш за все вчителі, батьки та учні. Я закликаю всіх нас не зупинятися і разом працювати над побудовою Нової української школи – вона залежить від кожного із нас", – відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

– Наша фракція «Батьківщина» підтримала цей Закон, але ми зауважували на тому, що в Законі залишились суперечливі норми, які необхідно врегулювати, пояснює народний депутат України Олег Мейдич. - Зокрема ті, що стосуються перепрофілювання чинних ліцеїв та гімназій, обмеження двома термінами виборність керівників навчальних закладів, а також досить дискримінаційна норма щодо переведення на контракт керівників, особливо педагогів-пенсіонерів, яке може призвести до відтоку кадрів із сільських шкіл. Хочу наголосити, що ухвалення цього Закону для мене особисто - це вагомий крок до забезпечення наших дітей якісною загальною середньою освітою. Одним із першочерговим завдань в моїй передвиборчій програмі зазначений пункт саме про реформування освіти. Таким чином, я послідовно виконую дані своїм виборцям обіцянки й продовжую працювати на благо нашої країни. Якісна система освіти - це запорука успішного розвитку держави!»

Детальніше про ухвалений Закон:

Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають право здобувати освіту в медзакладах. Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Новоухвалений закон передбачає три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас.

Передбачається три моделі вивчення української мови у школах.

Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою; зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Окрім того, у законопроекті визначається мінімальна і максимальна кількість учнів у одному класі. Кількість учнів у класі державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту, 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

Щодо роботи вчителів.

Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах отримає наставника, який буде зобов'язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку. Вчителем може стати людина з будь-якою освітою, а не тільки з педагогічною.

Закон зобов'язує органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації до 1 вересня 2020 року забезпечити створення районних, міських центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах.

Законом передбачено, що батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

Також читайте: За поданням аграрного Комітету під час другої сесії прийнято два важливих Закони України 

Фото starkon.city