«У нашому Медичному центрі, який обслуговує близько 100 000 населення, немає кардіолога» – Тетяна Пришляк

«У нашому Медичному центрі, який обслуговує близько 100 000 населення, немає кардіолога» – Тетяна Пришляк

26 січня 2015, 10:53

Необхідно розвивати страхову медицину та вводити систему розрахунку вартості лікування: ціна за послуги – не від кількості ліжкомість, а від діагнозу хворого

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

«У нашому Медичному центрі, який обслуговує близько 100 000 населення, немає кардіолога» – Тетяна Пришляк

    Коментарі


Україна зараз перебуває на межі реформ. Зокрема, в галузі охорони здоров'я. Вони постійно змінюються. З приходом кожної нової влади ми починаємо жити по-новому, по-іншому, але не завжди краще минулого. Про здобутки та втрати медичного реформування з власного досвіду – наша розмова із лікарем загальної практики сімейної медицини Центру №2 м. Вінниця Тетяною Пришляк.

– Тетяно Петрівно, на сьогоднішній день фінансування медицини є недостатнім. Нова влада пропонує нові реформи. Чи на часі вони?

– Наразі необхідно розвивати страхову медицину, для того, щоб працюючі люди могли забезпечувати обслуговування лікарень. Пацієнти не завжди задоволені роботою нашої поліклініки, тому що приходиться стояти в черзі. Чимало відділень, коридори, кабінети без ремонтів. Звичайно, на все це неприємно дивитися.
У медичних центрах міста немає усіх необхідних вузьких спеціалістів. Це створює чимало нарікань з боку пацієнтів, тому що людям похилого віку треба добиратися на прийом до лікаря, подекуди, через все місто. Вважаю, що такі речі Міністерство охорони здоров'я мало б враховувати при проведенні нових реформ.

– У лексиконі лікаря зараз можна почути жарт: «Пацієнте, сидіть тихо – Ви мені заважаєте працювати». Не кожному він зрозумілий, поясніть, будь-ласка.

– Дійсно, так ми – лікарі – інколи жартуємо між собою (сміється, – ред.) Це стосується писарської роботи, яка, на нашу думку, «вбиває» лікаря. На огляд пацієнта сьогодні, та на оформлення усієї документації по даному хворому, ми маємо виділити лише 15 хвилин. Але, не завжди можна вкластися у цей час. Зараз ми записуємо до шістдесяти журналів. І кому потрібна ця писанина? Він неї менше хворих не стане.

– Як Ви сприймаєте реформу сімейної медицини? Чи досконала вона?

– На Вінниччині, нам не дали права вибору, коли впроваджували сімейну медицину, нас ніхто не запитував. А було так: або ти працюєш сімейним лікарем і перевчаєшся, або... іншого немає. Я б, наприклад, хотіла працювати лікарем-педіатром, яким працювала 24 роки. Але на даний час в мене немає такої можливості, тому що всі ми стали сімейними лікарями.
Я вважаю, що все це потрібно було робити поступово. Можливо, це є правильним, якщо взяти райони, сільську місцевість, де дійсно немає такої кількості пацієнтів, яка потрібна по нормах на лікаря. Тому що в нас, наприклад, раніше, лікар обслуговував від 700 до 900 дитячого населення, а терапевт 2000-2500 дорослого населення. То на сьогоднішній день, у селах, районах ми бачимо зменшення кількості населення. Якщо в селі є 1000-1500 людей, то там доцільніше працювати сімейному лікарю, він дійсно буде знати своїх пацієнтів змалечку, з народження, і до старості, і це буде розумніше.

– Визнана у світі, система DRG (система розрахунку вартості лікування: ціна за послуги – не від кількості ліжкомість, а від діагнозу хворого), незабаром може з'явитися в Україні. Яке ставлення лікарів до можливих нововведень?

– Якщо ми рівняємося на Захід, на європейців, то в такому реформуванні немає нічого поганого. Ми й зараз працюємо, дотримуємося лікувальних протоколів. Але, має бути якась база, в якій буде прописано як обов'язкове: план лікування та обстеження, куди можна буде вносити доповнення. Тому що хвороби у кожного окремого пацієнта перебігають по-різному. Все треба фіксувати та врегульовувати вартість послуг медиків.

– Як Ви ставитесь до того, що основні ліки мають відпускатися за рецептом лікаря, особливо сильнодіючі?

– Виключно позитивно. Зараз лікарям важко працювати, тому що лікарських препаратів, форм, є дуже багато. Ніби діюча речовина та сама, але назв препаратів чимало. Цим має опікуватися держава та фармацевтичний комітет. Вітчизняним лікам має бути альтернатива. У нас недостатня кількість імпортних ліків. Треба зменшити потік генеричних лікарських засобів, які лише шкодять. Безконтрольний прийом антибіотиків нам тільки погіршує роботу. Люди часто, не відвідуючи спеціаліста, лікуються в фармацевції, а потім, коли хвороба прогресує, після самолікування, звертаються до лікаря.

– Пані Тетяно, що Вас стимулює в роботі? Як триматися лікарю у складний час нових медичних реформ?

– Взагалі, що стосується реформування, то справжній хороший лікар виживе у будь-якій ситуації. Лікаря стимулює професіоналізм. І хибна думка, що медикам потрібна більша кількість хворих. Для кожного лікаря важливіше, щоб пацієнти хворіли менше, а більше зверталися до нього за порадами. Лікаря оцінює пацієнт. Якщо він задоволений призначенням спеціаліста, пацієнт ще неодноразово прийде до нього. Тому, для мене, перш за все, бути професіоналом, це – стимул!