За дев'ять місяців 2014 року сталося 12 випадків захворювання медпрацівників туберкульозом. Контакти з хворим не підтверджені.

Останню планову колегію цього року зібрав Департамент охорони здоров'я та курортів Вінницької облдержадміністрації. Говорили про важливе, болюче та, на жаль, актуальне — туберкульоз.

Директор Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької ОДА Тетяна Бабій зазначила, що загалом в області спостерігається позитивна динаміка – зменшення захворювання.

– Покращується робота туберкульозного диспансера, проводяться енергозберігаючі роботи (монтуються металопластикові вікна), готуються капітальні ремонти, виділяються кошти на всі ці роботи. У 2015 році сподіваємося на співпрацію з громадськістю та владою на місцях, бо саме від таких кооперативних моментів і залежить успіх загальної справи, – підсумувала здобутки року оптимістично налаштована Тетяна Федорівна та побігла на інші заходи, де вона мала бути присутньою.

Але якщо говорити про стан виконання діючих директивних документів з питань туберкульозу у районах області, то не все так добре з огляду на звіти головних лікарів Липовецької, Чечельницької та Муровано-Куриловецької центральних районних лікарень.

Визнаний той факт, що рівень захворюваності туберкульозом (далі — ТБ) в селі набагато вищий, ніж у, скажімо, місті. Одна з причин цього — асоціальні родини.

Ще однією проблемою галузі є кадрове забезпечення. Наприклад, з 2009 року у Липовецькому районі немає належного рівня фахівця-фтизіатра, на цій посаді знаходиться лікар пенсійного віку, що не може якісно виконувати свої обов'язки. А от у Чечельницький та Муровано-Куриловецький райони лише навчаються фахівці у Київській Академії підготовки лікарських кадрів. На роботу мають вийти з першого січня 2015 року.

– Райлікарні не мають і відповідного методичного забезпечення: інструкції проведення діагностики, пам'ятки для хворого, інструкції для одягання респіратора. Все це називаємо вимогою часу, оскільки на діагностування також потрібен час, – розповіла Ніна Гончар, заступник головного лікаря з мережі Вінницького обласного спеціалізованого територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія".
Вінницькі лікарі намагаються впроваджувати світові підходи до виявлення ТБ. Раніше найчастіше використовували рентген-спосіб виявлення розладу, а зараз задіюють метод лабораторної діяльності — мікроскопії. Він є менш шкідливим щодо влане процесу діагностування, бо відбувається опромінення (як під час флюорографії), але недоліком мікроскопії є те, що виявляють хворобу запізно, що може мати летальні наслідки для пацієнта.

– Ще одна проблема нашої роботи — люди з ТБ не хочуть лікуватися, проводити профілактичні заходи, — каже Ніна Миколаївна.

Щодо першопричини зібрання колегії — стан виконання діючих директивних документів — говорилося особливо гостро.

— Свої (українські — Авт.) накази та постанови виконувати важко, бо на папері одне, а на практиці зовсім інше. Але Міжнародні клінічні настанови не враховують того, що в українських селах немає доріг, якими би доїхала до них пересувна флюорографія. – акцентувала лікар однієї з ЦРЛ.

Серед позитивих моментів у галузі, що довелося спостерігати протягом минулого року — здешевлення лікування пацієнтів, запобігання розвитку епідемії МРТБ, дотримання вимог інфекційного контролю за ТБ та проведення моніторингових візитів у 24 райони області. А ще у 2015 році обіцяють проводити тренінгові навчання для епідеміологів.

Оскільки районні лікарні фінансуються з обласного бюджету, а стан медицини критично незадовільний та мало відповідає тим нормам, що прописані на папірцях у наказах, знак питання постає перед владою на місцях.

Усі ці проблемні питання мають бути включені в проект програми соціально-економічного розвитку. А рік 2015 обіцяє бути пліднішим у плані вдосконалення медицини, зокрема — в діагностиці та лікуванні туберкульозу.