29 березня в історії України та Вінниччини

1825 року у Миколаївському порту на воду спустили перший паровий військовий корабель «Метеор». Розробив його Ілля Разумов. Корабель брав участь у Кримській війні у 1853 році, а після цього «Метеор» направили на Балтійське море.

У 1882 році вийшов перший випуск «Київської старини» – щомісячного історико-етнографічного та літературного часопису. У журналі друкувалися найновіші твори українських письменників, поетів та науковців. У 1908 році журнал ліквідували, але у 1992 році, за ініціативи Толочка, «Київська старина» відновилася.

1944 року жандармерія польської армії у Великобританії заарештувала групу вояків західноукраїнського походження, за небажання служити у чужій армії. В наступні дні з польських частин на знак протесту проти приниження національної гідності дезертирувало 30 українців і понад 200 євреїв.

У 1998 році вперше відбулися парламентські вибори на мажоритарно-пропорційній основі в Україні. Комуністи отримали 121 місце із 450; також до Верховної Ради пройшли НРУ, НДП (партія влади), блок СПУ-СелПУ, "Громада" Лазаренка, ПСПУ Вітренко, СДПУ(о) з Марчуком та Партія зелених.

Вибори у 1998 році, фото: focus.ua


2014 року на українських екстримістів поскаржився президент Росії Володимир Путін, зателефонувавши до Барака Обами та генсека ООН Пан Гі Муні.

Того ж дня голова Конституційного комітету Росії Володимир Плігін заявив, що Крим зі складу Російської Федерації вийти вже не зможе, там просто немає відповідного механізму.

Торік світ дуже занепокоєний ситуацією на Сході України. Світова спільнота засуджує дії російських окупантів – спочатку в Криму, а потім і в Донецькій та Луганській області.

Того ж дня ситуація у зоні АТО стабілізувалась. Обстрілів зі ствольної артилерії та бронетехніки не зафіксовано, проте двоє військових отримали поранення.

В цей день народилися:

1728 року – останній гетьман Війська Запорізького Кирило Розумовський. Намагався реформувати Гетьманщину на європейський лад, поділивши на повіти. Запровадив систему шляхетських судів — земських, ґродських і підкоморських, а війтівські посади у великих містах передано до козацької старшини. Термін «шляхетство» став офіційною назвою козацької старшини. Після того, як Катерина ІІ відмінила інститут гетьманату, Кирило Розумовський багато подорожував закордоном.

1829 року – український акушер-гінеколог, професор Іван Лазаревич, що народився у Могилів-Подільському (нині Вінницька область). Вперше в Російській імперії поклав в основу викладання акушерства систематичне вивчення анатомії і фізіології жіночого організму; виявив зв'язок між функціональним станом матки і діяльністю серця плоду. Створив школу акушерів-гінекологів, написав курс акушерства і монографії «Увага до дітей та матерів» та фундаментальну працю «Курс акушерства».

1881 року – українська поетеса Марійка Підгірянка (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська). Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки до 1939 року — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»).

1882 року – український вчений, митрополит Української Автокефальної Православної Церкви Іларіон (Іван Іванович Огієнко). 1922 року надрукував у Львові переклад Літургії св. Івана Золотоустого з грецької на українську мову. У травні 1937 року у Львові виходить «Новий Заповіт». У колі наукових інтересів Огієнка були проблеми будови, стилістики, культури української мови, питання українського правопису історії старослов'янської та української мов.

1908 року – єврейський поет, член союзу письменників СРСР Овсій Дриз, що народився у селі Красне (нині Вінницька область). Літературознавці називають його «останнім класиком єврейської поезії». В післявоєнний час надруковано його вірші в збірках: «Веселий пекар», «Дерево приїхало», «Різнокольоровий хлопчик». Книжки в 1960–1970 роках друкувалися мільйонними тиражами, перекладалися на мови тодішніх радянських республік.

1975 року – український журналіст, головний редактор журналу та сайту «Новое время» Віталій Сич, родом з Вінниці. У 2000–2003 роках Сич був оглядачем журналу журнал Business Central Europe (The Economist Group), а у 2003 році став головним редактором журналу «Корреспондент». У 2007 він проходив курс з видавницької справи у Стенфордському університеті. У травні 2014 року Сич на гроші інвестора Томаша Фіали запустив журнал та сайт «Новое Время» та став його головним редактором.

Віталій Сич, фото зі сторінки Віиалія Сича у соцмережі Facebook

Не забувайте вітати – Івана, Олександра, Павла та Дениса!