10 квітня в історії України та Вінниччини

1864 року у Львові відкрився перший професійний український театр «Руська бесіда». Створила і контролювала його однойменна організація, а спонсорував до початку першої світової війни – Галицький сейм. Першою виставою була «Маруся» і вона мала шалений успіх. Проте, вже у 1924 році театр припинив своє існування.

1919 року у Холодному яру Чигиринського повіту Київської губернії почалося селянське повстання під проводом отамана Василя Чучупаки. Це повстання змусило більшовицьке командування здригатися від згадки про Холодний яр з гаслами «Воля України – або смерть!». Через географічні особливості, місцевість була неприступною, і навіть після захоплення радянськими військами України, Холодний яр залишався у підпіллі.

Холодний Яр, фото: persha.kr.ua

У 1944 році радянські війська звільнили Одесу. Завдяки трьом наступальним штурмам зранку 10 квітня Одесу звільнили і повісили у місті радянський прапор. Вже вдень частини червоної армії крокували містом у напрямку порту. Німці сподівалися втекти морем, проте там їх чекав Чорноморський флот.

1947 року УМВС Вінницької області направило міністру внутрішніх справ УРСР Строкачу доповідну записку про продовольчі труднощі, захворюваність на дистрофію та смертність від голоду в області. У записці було сказано, що на початок квітня 1947 р. в області за неповними даними на дистрофію хворіло 62027 осіб, у тому числі 34266 дітей. З них було госпіталізовано 4557 осіб і померло – 1241 особа. Найбільша продовольча скрута, захворюваність та смертність спостерігались у Монастирищенському, Піщанському, Джулинському, Ямпільському, Чечельницькому районах.

У 1992 році в Запоріжжі відкрився перший фестиваль мистецтв "Козацькому роду нема переводу", присвячений 500-річчю Запорізького козацтва та 225-річчю Коліївщини.

2014 року ЮНЕСКО підтримало Україну у Кримському питанні. За резолюцію проголосували 28 з 58 країн.

Того ж дня у Донецьку сепаратисти готуються до штурму. Наразі вони контролювали усі державні установи.

Торік у Державній Думі Росії говорили про введення російських миротворців в Донбас, бо їх про це просили ватажки ЛНР та ДНР.

Того ж дня у зоні АТО 15 разів обстрілювали позиції українських військових. Проте загиблих немає, тільки двоє поранених.

В цей день народилися:

1895 року – український літературний критик та журналіст Самійло Щупак, родом з міста Липовець (нині Вінницька область). У 1920-х роках був редактором журналу «Глобус» і газет «Більшовик», «Пролетарська правда» та «Літературна газета». Окремими виданнями вийшли літературознавчі і літературно-критичні збірки: «Критика і проза», «Боротьба за методологію», «Соціалістичний реалізм у художній літературі».

1937 року – заслужений артист УРСР Анатолій Овчаренко. З 1959 року творче життя присвятив Вінницькому обласному академічному музично-драматичному театру ім. М. К. Садовського, його підтримував Федір Верещагін. Виступав майже 40 років, зіграв до 200 ролей. З 1998 року – головний режисер лялькового театру, грав невеличкі ролі.

1938 року – український журналіст та краєзнавець Вінниччини Михайло Пащенко, що народився у селі Лука Немирівського району Вінницької області. Є автором детективної книги «Корупція», документальних повістей про антифашистське підпілля у Жмеринці в часі Другої світової війни «В редакцію не повернувся...», видав серію книг з історії споживчої кооперації Вінниччини «Ринки Вінниці: минуле та сьогодення» — 2006, «Вінниця ринкова». Друкується у всеукраїнській та обласній періодиці.

1949 року – український політик Василь Онопенко, родом з села Великі Крушлинці Вінницької області. У 2002 році обраний суддею Верховного Суду України, а 2 жовтня 2006 року очолив Верховний Суд України. На той момент він «за сумнівних обставин» суміщав статус судді з роботою депутатом від блоку Тимошенко. Проте, 11 березня 2011 року Пленум Верховного Суду України провалив пропозицію щодо висловлення недовіри Василю Онопенку (17 з 46 присутніх суддів). У тому ж році термін його перебування на посаді збіг.

1953 року – український учений у галузі видавничої справи та професор Надія Зелінська, що народилася у місті Крижопіль Вінницької області. Учасник більш як у 80 всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, зокрема за кордоном. Авторка праць, присвячених загальної теорії редагування, історії та сучасному стану наукового книговидання, стилістиці й поетиці наукового викладу, редакторській та видавничій діяльності українських учених, діячів культури.

1959 року – професор та академік Віктор Огнев'юк, народився він у селі Вовчинець Козятинського району Вінницької області. Науковий і професійний інтерес — філософія освіти. Ввів у науковий обіг і теоретично обґрунтував нове поняття «освітологія». Автор понад 70 наукових праць, у тому числі 2 підручників з грифом МОН України для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, з них «Філософія. Історія філософії» 10 клас – переможець Всеукраїнського конкурсу у 2010 році.

1961 року – український живописець Юрій Клементьєв, родом з Козятина Вінницької області. Учасник обласних та республіканських виставок у Молдові, в Україні, у галереї Французького Культурного Центру, у Москві. Мав персональні виставки у місті Вінниці з 1994 по 2001 рік – 8 виставок.

картина "Сонцепоклонники. Єгипет", автор: Юрій Клементьєв

Не забувайте вітати – Миколу, Степана, Василя та Іллю!