16 квітня в історії України та Вінниччини

1933 року секретар Вінницького обкому партії Чернявський написав лист до Косіора (перший секретар ЦК КПУ). У листі він наголосив, що ситуація ускладнюється, а дозволена колгоспна торгівля хлібом не вирішує гостроти проблеми. В області 37 районів, охоплених голодом, з них у важкому стані 20 районів, 300 сіл та 50 тис. осіб, щодня у селах помирає 10–12 селян, смертність зростає, почастішали випадки людоїдства, більшість хат зачинена, а «...селяни лежать пластом і ні до якої праці із-за свого фізичного стану не придатні», люди виснажені і до «фізичної роботи не здатні», насіння вистачить на 50 % посіву, загинуло 100 тис. коней.

У 1942 році у Вінниці розпущено єврейський житловий район. Розстріляні 4,5 тисячі євреїв.

1995 року почав діяти телефонний міжнародний код «380», який Україна першою отримала серед країн колишнього СРСР.

У 1998 році в Україні вперше відзначили День довкілля. Його святкують у третю суботу квітня, цьогоріч – це 16 квітня. Метою святкувань є догляд за довкіллям. В Україні проводять чимало акцій приурочених до цієї дати та присвячених чистому довкіллю. Зокрема, у Вінниці 23-24 квітня проводять акцію «Зробимо Україну чистою».

акція "Зробимо Україну чистою", фото: cherkasy24.info

1991 року під стінами Верховної Ради створено республіканський страйковий комітет. У цей день відбувався мітинг націонал-патріотів на підтримку гірників.

У 2000 році з народної ініціативи вдруге за історію незалежної України відбувся Всеукраїнський референдум. На ній обговорювалися питання зміни системи державного управління. У референдумі брали участь близько 30 млн. українців. Проте з чотирьох рішень референдуму парламент ухвалив лише одне – щодо розпуску президентом ВР.

2014 року у Краматорську сталося неприпустиме – українські десантники 25-ї дніпропетровської бригади відмовилися захищати свою Батьківщину. Більше того, вони перейшли на російський бік і повісили російські прапори на свою техніку.

Того ж дня до Слов'янська рухаються сепаратисти. У місті вже є українська техніка з Криму з сепаратистами.

Того ж дня стало відомо, що штаб донецьких сепаратистів знаходиться біля Ізюма.

Торік на Вінниччині міліціонери врятували пенсіонерку з сином від пожежі. Їхній будинок загорівся вночі.

Того ж дня 10 разів обстрілювали позиції український військових у зоні АТО, шестеро військовослужбовців було поранено.

В цей день народилися:

1816 року – український поет та композитор Денис Бонковський, що народився у Вороновиці (нині Вінницька область). Музичної освіти не мав, створені ним мелодії на ноти записували знайомі. Наприклад, «Гандзя-цяця», «Гей я козак, зовусь Воля», «Нудьга козача». Крім того, він створив мелодії до вірша Тараса Шевченка «Нащо мені чорні брови» та до вірша І. Завадського «Де шлях чорний».

1841 року – український педагог Христина Алчевська. Популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченка. На своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам'ятник Тарасу Шевченку Вона згуртувала й очолила авторський колектив з укладання 3-томного критико-бібліографічного покажчика «Что читать народу?». Вона авторка мемуарів «Передуманное и пережитое», методичних статей з навчання дорослих та оповідань, укладач «Каталога книг» для недільних шкіл, учасниця педагогічної експозицій на всеросійських та міжнародних виставках.

1874 року – український поет та перекладач Осип Дорохольський. Ліричні поезії його опубліковані посмертно — в антологіях «Акорди», «Досвітні огні», «Розвага», «Українська муза» — в журналі «Літературно-науковий вісник», «Літературному збірнику, зложеному на спомин Олександра Кониського».

1898 року – повстанський отаман Іван Трейко, із села Старостинці Погребищенського району Вінницької області. З 1923 року командир Київської повстанської групи, під час Другої світової війни консультант отамана Поліської Січі Тараса Бульби-Боровця , командир розвідки ВО-3 «Тютюнник та генерал-хорунжий УПА.

1922 року – український педагог, тромбоніст Василь Гарань, родом із села Чернявка Вінницької області. Гарань за роки праці в симфонічних оркестрах України зарекомендував як високопрофесійний виконавець гри на тромбоні. Звук його інструменту мав м'ягкий оксамитовий тембр. У складі симфонічного оркестру України брав участь в звукозаписі музики у фонд українського радіо та музики до кінофільмів на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка, а також брав участь в інтерпретації творів молодих українських композиторів у складі різноманітних камерних ансамблів.

1926 року – український мистецтвознавець Борис Возницький. За неповними підрахунками, Возницький і його співпрацівники врятували близько 36 000 творів мистецтва, серед яких гобелени, меблі, картини, вівтарі, мармурові і дерев'яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо. Врятував безліч пам'яток мистецтва, замки тощо. Створив кілька нових музеїв.

1952 року – заслужений льотчик-випробувач СРСР Анатолій Квочур із села Мазурівка Чернівецького району Вінницької області. Герой Російської Федерації. Отримав Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня, Орден Трудового Червоного Прапора, та звання «Заслужений льотчик-випробувач СРСР».

Анатолій Квочур, фото: 2002.novayagazeta.ru

1962 року – діячка культури, поетеса та співачка Олена Голуб. Вона закінчила Вінницький педагогічний інститут. Із середини 1990-х займається співаною поезією. В її репертуарі є твори Є. Плужника, О. Теліги, М. Йогансена, а також сучасних поетів В. Стуса, Л. Костенко, І. Жиленко, Є. Сверстюка та інших. Співупорядник енциклопедичного довідника «Рух опору в Україні. 1960-1990-і», упорядник книг «Поезії із-за ґрат», «Іноземці про українських політв'язнів. Спогади».

Не забувайте вітати – Марію та Микиту!