22 квітня в історії України та Вінниччини

1838 року Карл Брюллов за 2,5 тис. рублів асигнаціями викупив Тараса Шевченка із кріпацтва. Гроші для викупу Карл Брюллов дістав таким чином: він намалював портрет Василя Жуковського, поета та вихователя імператорського сина. Згодом цей портрет було розіграно у лотерею, а гроші були витрачені на визволення Шевченка.

Фрагмент картини " Молодий Тарас Шевченко в майстерні у К. П. Брюллова". Автор – Г. С. Меліхов. 1947 рік

У 1920 році підписали другу частину договору про визнання Польщею права України на незалежне державне існування, а також визнання Директорії верховною владою в УНР. Першими про цю подію написала редакція вінницької газети "Хвиля". А писали вони про те, що МЗС Польщі поширило інформацію про те, що польський уряд визнав Директорію незалежної УНР на чолі з Головним отаманом військ УНР С. Петлюрою за верховну владу УНР.

1929 року у Вінницькій окрузі було зафіксовано незадоволення політикою Радянського союзу. На низці підприємств округи спецоргани зафіксували негативне ставлення працівників до кампанії розгорнення соціалістичного змагання. Саме тоді почалася модернізація та індустріалізація промисловості. Крім того, від працівників вимагалося перевиконання плану праці.

У 1990 році Партія зелених остаточно затвердила свій маніфест. По-перше, проголошувалося прагнення до незалежності України. По-друге, озвучувалися ідеї усіх українців заради побудови нового екологічного майбутнього. Історія екологічно спрямованої партії почалася ще з 80-х років, але офіційно її затвердили лише у 1991 році. Прибічники партії визначали своєю метою зелену та незалежну Україну. До складу Верховної Ради зелені увійшли тільки у 1998 році.

2014 року служба безпеки Луганщини відкрила кримінальне впровадження на Луганську народну республіку. Причиною стало зазіхання на цілісність України, а саме проголошення ЛНР та вибори народного губернатора.

Того ж дня Тимошенко на зустрічі з Коломойським виказала свою підтримку йому та новоствореним спеціальним об'єднанням, що призначенні для захисту кордонів України.

Торік у Вінниці дівчина померла від анорексії. У лікарню вона потрапила після схуднення на 29 кілограмів з дуже виснаженим організмом. Врятувати її вже не змогли – констатували останній ступінь анорексії.

Того ж дня у зоні бойових дій вісім разів обстрілювали позиції українських військових у Маріупольському, Донецькому та луганському напрямах. Проте ні загиблих, ні поранених немає.

В цей день народилися:

1896 року – археолог, мистецтвознавець та сходознавець Марія Вязьмітіна, що народилася у селі Круподеринці Погребищенського району Вінницької області. Брала участь в археологічних експедиціях у Середній Азії, на Кавказі, у Криму. Досліджувала сарматський Молочанський могильник у Запорізькій області, пізньоскіфське городище та могильник Золота Балка у Херсонській області. Наша землячка була фахівцем у галузях східного й античного мистецтва, сарматської і пізньоскіфської археології. Вперше систематизувала та проаналізувала сарматську культуру України, дослідила історію та культуру пізньоскіфського населення Нижнього Дніпра 2 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.

1899 року – український художник-монументаліст Григорій Довженко. Розписав Східну торгову палату та плафони у Селянському санаторії в Одесі, Оформив Палац культури в Новій Каховці, Палац культури «Харчовик» у Києві. Автор картин «Пісня про волю», «Т. Г. Шевченко в казематі» (1936) тощо. Оформив фільм «Охоронець музею», «Перекоп» та «Право батьків».

1904 року – український письменник та перекладач Олексій Кундзіч, родом з села Павлівці Калинівського району Вінницької області. Основні його праці з питань мовної культури та перекладознавства – це «Дієзи в ключі!», «Переклад і літературна мова», «Деякі питання перекладу творів Л. М. Толстого», «Питання залишається актуальними» та інші. Перекладав на українську мови твори Лева Толстого, Миколи Лермонтова, Максима Горького тощо.

1925 року – український геолог Володимир Гавриш, що народився у Погребищі Вінницької області. Його праці – більше 370 – стосуються геологічної будови нафтогазоносних районів України, розробляв новий метод палеоструктурно-геологічного аналізу задля прогнозування та знаходження нафтогазоносних структур.

1947 року – український політик Микола Чумак, що народився у Тростянці Вінницької області. З 1998 займав посаду голови Вінницької облдержадміністрації. 1999 року був звільнений з цієї посади. Офіційною причиною цьому послужило неналежного виконання обов'язків із забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Хоча насправді мав конфлікти з тодішньою владою, зокрема з Президентом України Леонідом Кучмою.

1948 року – ректор Дрогобицького педагогічного університету, культуролог Валерій Скотний, родом із смт Ситківці Немирівського району Вінницької області. Загалом його перу належить понад 130 наукових досліджень. Видав кілька підручників, започаткував в Дрогобицькому університеті 15 спеціальностей.

1958 року – український політик та громадський діяч Олег Рибачук, що народився у місті Погребище Вінницької області. Радник Президента України з вересня 2006.. Звільнений від обов'язків радника та з посади члена наглядової ради Ощадбанку у 2008 році. У 2009 році став засновником та керівником громадської організації «Центр UA», одним з ініціаторів Громадської кампанії «Новий Громадянин».

1961 року – український художник, член спілки художників України Володимир Воронюк, родом із села Зарічне Тульчинського району Вінницької області. Працює в галузі станкового малярства. Авор краєвидів, натюрмортів: «На Черемоші», «Руська церква», «Річка Виженка», «Осінь в Карпатах», «Гуцульська хата», «Весна в Чорногузах», «Черемош після дощу», «Троянди» та інші. Учасник міжнародних виставок.

Володимир Воронюк, фото: hutsul.museum

Не забувайте вітати – Вадима!