25 квітня в історії України та Вінниччини
1918 року указом генерала Германа фон Ейхгорна для відновлення громадського порядку в Україні почали діяти німецькі військово-політичні суди. Задля того, що захиститися від більшовицького впливу керівництво УНР звернулося до німців. Натомість українці повинні були постачати їм продовольство та сировину. Проте німці почали втручатися у внутрішні справи України. До компетенції військових німецьких суддів входили справи про порушення громадського спокою, агітацію, демонстрації чи протиправні дії проти союзних військ.
У 1920 році почалася польсько-українсько-радянська війна. Об'єднані польсько-українські збройні сили перейшли у наступ проти сил Червоної армії. Польські рушили з району Олевська на Овруч, з району Новоград-Волинського на Житомир, Бердичів і Козятин, з району Проскурова на Жмеринку.
1933 року прийшов лист члена Центрального Комітету КПУ Кулика до першого секретаря ЦК КПУ Косіора. Кулик інформував Косіора про запізнення посівної кампанії в Тростянецькому районі Вінницької області, про факти масової смертності та випадки людоїдства, про голод серед колгоспників, які мали багато трудоднів.
У 1939 році почалася чергова кампанія по закриттю церков в Україні, зокрема багато церков закрили у Вінницької області. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про закриття церков у селі Копистерині та селі Ксендзовка Шаргородського району Вінницької області, селі Кудіївці Станіславчикського району Вінницької області, селі Писарівці Вінницького району Вінницької області.
храм в Писарівці, фото: mapio.net
1994 року Президент України Леонід Кравчук видав указ «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», таким чином в Україні з'явився контролюючий орган мас-медіа. Першими членами ради стали Барсук, Михайленко та Москаленко. Основними завданнями Ради були контроль за дотриманням законів, впровадження державної політики у сфері медіа, аналіз телевізійного простору, створення державного архіву телебачення.
У 2014 році у Слов'янську на Донеччині зникли сім членів місії ОБСЄ. Відомо, що їх взяли у полон сепаратисти, вони знаходилися у захопленій будівлі СБУ.
Того ж дня відомими стали плани сепаратистів стосовно Слов'янська – його хочуть взяти в кільце без штурму і відрізати від збройного підкріплення.
Торік понад 10 тисяч людей з'їхалися до Холодного Яру для відзначення 95-річниці створення знаменитих холодноярських загонів. Імовірно, що зараз боротьба за незалежність України стає все більш актуальною і люди починають згадувати свою героїчну історію.
Того ж дня позиції українських військових у АТО продовжують обстрілювати. Один військовослужбовець загинув, а двоє отримали поранення.
В цей день народилися:
1923 року – Герой Радянського Союзу Іван Слободянюк, що родом із села Долотецьке Погребищенського району Вінницької області. Старший лейтенант Слободянюк в ніч проти 26 вересня 1943 року у числі перших в полку форсував Дніпро в районі села Паньковки. Разом зі стрілецькими підрозділами захопив рубіж і протягом 4 діб відбивав контратаки противника. Він разом зі своїми підлеглими знищив 2 танки, 4 гармати, 7 кулеметів і велику кількість живої сили противника. Завдяки тому, що артилеристи утримували займані позиції, вони тим самим забезпечили переправу через річку іншим підрозділам дивізії.
1956 року – вчений-історик, кандидат історичних наук Юрій Зінько, що народився у селі Скибин, нині в складі с. Яблуновиця Іллінецького району. Був заступником декана історичного факультету, з 2005 року дотепер – декан-директор Інституту історії, етнології і права. Досліджує різні аспекти історії України та Поділля періоду Другої світової війни. Має понад 150 опублікованих наукових і науково-методичних праць, більше 10 навчально-методичних посібників. Організовує щорічну всеукраїнську Вінницьку наукову історико-краєзнавчу конференцію.
Юрій Зінько, фото: st-gazeta.at.ua
1993 року – українська волейболістка, нападник Маргарита Степаненко, що починала свою кар'єру з луганської «Іскри» та вінницького «Кряж-Медуніверситет». Наразі виступає за азербайджанський «Телеком». Кандидатка у майстри спорту.
До речі, у Єгипті сьогодні відзначають День звільнення Синайського півострова. У Північній Кореї святкують День створення народної армії, у Португалії – День революції, а у Свазіленді – День Прапора. Тим часом, у Польщі відзначають День працівників в'язничної охорони. Натомість у Німеччині святкують День дерева!
Не забувайте вітати – Івана, Сергія, Марію та Василя!
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter