2 травня в історії України та Вінниччини

1817 року імператор Російської імперії Олександр І дозволив будівництво одеського Рішельєвського ліцею на чолі з директором абатом Ніколєм. Фактично ліцей почав працювати тільки у 1818 році. Ідея благородного Одеського інституту прийшла генерал-губернатор Дюку-де-Рішельє. Перші 5-6 років навчання велося французькою мовою. У 1830 році ліцей почав готувати російських урядовців.

Рішельєвський ліцей, фото з сайту pmu.in.ua


У 1848 році у Львові створили першу українську політичну організацію в Галичині – Головну Руську Раду. Відбувалося це в час Весни народів – революцій, що проходили в усіх куточках Австро-Угорщини. Оскільки Галичина теж входила у склад Австро-Угорщини, то тут теж відбувалися мітинги і українці вимагали своїх прав. Раду розпустили аж у 1951 році.

1920 року у Могилів-Подільський, Подільської губернії вступили Друга стрілецька дивізія Дієвої армії УНР. Кадри 4-ї стрілецької бригади розташувались в Озаринцях, 5-ї стрілецької бригади в Яришеві. Збірний загін на чолі з полковником Шандруком тримав лінію фронту Яруга (на Дністрі) – Мервинці – Бабчинці – Моївка, Ямпільського повіту, Подільської губернії. Тривала українсько-польсько-російська війна.

У 1986 році київське "Динамо" вдруге у своїй історії завоювало Кубок володарів кубків європейських країн, вигравши у фіналі в місті Ліон у Франції в іспанського клубу "Атлетіко" з рахунком 3:0. На 6 хвилині гол забив Заваров, на 84 – Блохін, а на 87 – Євтушенко.

Того ж дня оперативна група Міністерства охорони здоров'я СРСР відмовилася від допомоги, запропонованої Всесвітньою організацією охорони здоров'я для ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

2014 року в Одесі почалися криваві сутички відомі як Одеська трагедія. Бійка була почата між проукраїнсько налаштованими громадянами, ультрас футбольних клубів «Чорноморець» та «Металіст» з одного боку й проросійськими сепаратистськи налаштованими активістами з іншого боку. Протистояння почалися у центрі міста на вулицях Грецькій, Дерібасівській, Грецькій площі, а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів по більшій частині центра міста на їхнє місце дислокації, Куликове поле. Саме там, на Куликовому полі, було найбільше жертв, зокрема, через підпал Будинку профспілок, в якому вони сховались. Пізніше стало відомо, що двоє загиблих на Куликовому полі – уродженці Вінницької області.

Фото: espreso.tv

Того ж дня учасники львівського форуму «Схід і Захід разом» розгорнули український прапор 60 на 40 метрів.

Торік вночі з автомата 12-ма кулями обстріляли Броварський пост ДАІ. Ніхто з працівників не постраджав.

Того ж дня обстріли продовжуються у Маріупольському, Донецькому та Луганському напрямі. Восьмеро український військовослужбовців отримали поранення.

В цей день народилися:

1877 року – український геолог та петрограф (вивчення гірських порід) Володимир Лучицький. Вагомий внесок зробив учений у гідрогеологію. Чимало його праць присвячено питанням водопостачання великих промислових центрів України. Варті уваги його публікації «Вік водоносних горизонтів Києво-Харківського басейну» (1924), «Гідрогеологічна мапа України» (1925), «Гідрогеологічні дослідження міста Сталіно та його округи» (1926), «Гідрогеологічні особливості артезіанських горизонтів Києва» (1927).

1903 року – міністр харчової промисловості УРСР Іван Грицюк, що народився у селі Кордишівка Вінницької області. Він опублікував 23 наукові праці, в тому числі підручник «Технология ликеро-водочного производства», який був перекладений на польську та румунську мови, навчальний посібник «Химико-технологический контроль бродильных производств». Нагороджений орденом Леніна, багатьма медалями та Почесними грамотами Урядів СРСР і УРСР.

1933 року – українська художниця-графік Галина Гаркавенко. Галина Гаркавенко є видатним майстром акварелі та гравюри. Твори майстрині виставлялися на численних республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках (Україна, Росія, Польща, Іспанія, Канада, США та ін.). Роботи зберігаються в музеях і картинних галереях України, зарубіжних країн, а також у приватних колекціях.

1938 року – поетеса Олександра Ванжула (Федунець), що народилася у селі Велика Стадниця Вінницької області. ЇЇ перу належать збірки «Серпень», «Жіноча лірика», «Душі моєї гони», «Якби не ти», «Горицвіт», «Небесні джерела», «Моє», «Осіннього листя жмутик». Написав спогади «У серці моїм ти живеш».

1944 року – народний депутат України Микола Поліщук, родом з села Лип'ятин Хмільницького району Вінницької області. Президент Всеукраїнської громадської асоціації боротьби з інсультами. Головний редактор журналу «Судинні захворювання головного мозку». Автор (співавтор) близько 400 наукових праць, зокрема 20 монографій, 20 винаходів. Розробив і підготував до прийняття понад 50 законопроектів.

1969 року – український політолог Кость Бондаренко, що народився у Погребищі Вінницької області. Був автором і ведучим програми на «Громадському Радіо». Автор понад 3000 статей в періодиці і понад 50 наукових робіт. Член Товариства «Вінничани у Києві».

Кость Бондаренко, фото: obozrevatel.com

Не забувайте вітати – Івана, Віктора, Юрія та Георгія!