17 травня в історії України та Вінниччини

У 1920 році у Вінниці відбулося засідання Ради народних міністрів УНР під головуванням прем'єр-міністра Ісаака Мазепи. Було заслухано доклад військового міністра про те, що армія УНР є аполітична і що особи, які намагатимуться втягнути армію в політику, будуть підлягати карній відповідальності. Крім того, з докладом виступив Міністр народного господарства, він говорив про фінансування польської армії на Україні згідно з умовами військової конвенції від 24 квітня. Міністру фінансів було дозволено продати польському уряду до 500 тис. пудів цукру за цінами, не нижче призначених для внутрішнього ринку, для покриття витрат по харчуванню перебуваючих на українській території польських військ.

1932 року на ґрунті голоду у Вінницькій області поширюються незадоволення та негативні настрої селян. Майже у всіх селах району розвинулися крадіжки продуктів харчування, домашньої птиці та худоби.

У 1933 році у Вінницькій області «продтруднощами» охоплено 38 районів, 431 сільрада з населенням 120 903 особи. Виокремлено чотири групи районів за рівнем ураження: перша – масовий голод – Калинівка, Немирів, Брацлав, Літин, Вороновиця, Махнівка, Іллінці, Теплик і Липовець; друга – райони, у яких «продтруднощі охопили значну частину сіл» – Жмеринка, Любар, Козятин, Гайсин, Станіславчик, Бердичів, Копайгород, Тульчин, Хмельник, Тростянець; третя – з охопленням незначної кількості сіл – Дзержинськ, Уланів, Чернівці, Чуднів, Тиврів, Джулинка, Янушполь; четверта – з охопленням «незначної кількості господарств в окремих селах» – Держня, Гриців, Полонне, Летичів, Могилів, Вінниця. У прикордонному Мурованокуриловецькому районі голодує населення 7 сіл, у Проскурівському – 21 з 57 сільрад, у Славутському – 4 села, у Новоушицькому – 11 сільрад, у Кам'янецькому – 11 сіл.

1936 року у Львові завершився Перший Антифашистський конгрес діячів культури. Ініціаторами, як не дивно, були комуністичні партії Західної України та Польщі. Задіяно на форумі було близько 100 відомих діячів культури. На конгресі закликали боротися з нацизмом. Проте широкі кола місцевої інтелігенції не були задіяні у цьому конгресі, під враженням від Голодомору 1932-33 років та репресій тоталітарного режиму.

У 1997 році завершилася Перша українська експедиція до Антарктиди. Всього у експедиції брали участь 12 українських вчених. Антарктичною державою Україна стала тільки у 1996 році.

Український прапор в Антарктиді. Станція академіка Вернадського
Фото: kpi.ua

2014 року самопроголошений прем'єр-міністр Донецької народної республіки заявив, що найближчим часом проситиметься до складу Російської Федерації.

Того ж дня лідер Комуністичної партії Петро Симоненко зняв свою кандидатуру з виборів президента та заявив про скоєння замаху на його життя.

Того ж дня вперше в Україні відсвяткували День вуличної музики.

Торік внаслідок бойових дій 3 українських військовослужбовців загинули, 17 – було поранено. Найбільш важкі втрати сили АТО понесли від мінометного обстрілу під с. Лозове, що на Світлодарській ділянці оборони.

В цей день – 17 травня – народилися

1900 року – український юрист та державний діяч Денис Панасюк. Народний суддя Дашівського району, член Вінницького обласного суду, старший помічник Вінницького міжрайонного прокурора, прокурор Могилів-Подільського округу, прокурор Харківщини. Протягом 1947–1953 років – міністр юстиції УРСР. З 1953 по 1963 рік – прокурор УРСР. Далі був головним редактором журналу «Радянське право» (тепер «Право України»).

1910 року – український режисер та народний артист СРСР Федір Верещагін. Він був почесним громадянином міста Вінниця. У 1948-1986 роках – головний режисер Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М. Садовського. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, бойовими орденами і медалями. На фасаді театру, якому він віддав майже 40 років свого життя, встановлено меморіальну дошку. Поруч пролягає вулиця його імені.

Пам'ятна дошка Федору Верещагіну
Фото: mistaua.com

1929 року – український режисер фестивалів, концертних програм та театралізованих вистав Борис Шарварко. У 1984 році став Народним артистом України. За п'ятдесят років творчої діяльності Борис Георгійович поставив майже тисячу концертів. Серед найграндіозніших — святкування п'ятисотріччя козацтва на Хортиці, ювілейні шевченківські урочистості на стадіоні в Черкасах. З легкої руки Шарварка вперше замайорів жовто-блакитний прапор на сцені оперного театру і прозвучав гімн «Ще не вмерла Україна» в обробці Євгена Станковича. Це було наприкінці вісімдесятих на Конгресі українців, ще за тоталітарного режиму. Відразу, без паузи, пролунало багатоголосся «Многая літа», і зал вибухнув оваціями.

До речі, сьогодні своє професійне свято відзначають лікарі, що спеціалізуються на дихальних шляхах – День пульмонолога!

Не забувайте вітати – Миколу, Марію, Поліну, Микиту, Кирила та Антіна!