23 травня в історії України та Вінниччини

1920 року до Києва прибув голова Директорії Головний отаман військ УНР Симон Петлюра. Його урочисто вітали командуючий польською армією, представник українського командування, київський губерніальний комісар, представники громадських організацій та населення міста.

1920 року у Вінниці відбулось засідання Ради Народних Міністрів УНР під головуванням І. Мазепи. На ньому ухвалили асигнувати 4 млн. 465 тис. гривень на субсидії для культурно-освітних установ Києва.

У 1922 році у Катеринославі (зараз — Дніпро) профспілка харчовиків налічувала 85 % безробітних. Тому вирішили, що кожен п'ятий працюючий член спілки один раз на тиждень мав замінятися безробітним. Крім того, для працевлаштування безробітних планувалося облаштувати пекарні.

1929 року у Дніпропетровську (зараз - Дніпро) три з половиною години тривала злива, внаслідок чого прорвало колектори на річці Дніпро. Це спричинило підняття рівня води до 4,23 м. і затоплення вулиць міста. При цьому 20 будинків були повністю знищені, 184 – частково залиті водою. Внаслідок трагедії загинуло 19 осіб, загальна кількість потерпілих — 1683 особи.

У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку цього дня святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі агентом НКВС було вбито Євгена Коновальця, полковника Армії УНР, команданта УВО, голову Проводу українських націоналістів. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець. До здобуття Україною незалежності святкувалося підпільно.

Євген Коновалець
Фото: zbruc.eu

1993 року у Львові відбувся перший в Україні приватизаційний аукціон. На аукціон було виставлено 17 об'єктів.
У 2014 році в окупованому Севастополі випускники гімназії імені Лесі Українки прийшли на останній дзвоник у вишиванках. Ініціативу учнів підтримали завуч гімназії та класний керівник.

Того ж дня невідомі в камуфляжі захопили Київський адмінсуд. Виламані двері замінили мішками з будівельним сміттям. Хто ці люди і яку організацію представляють не казали. Цікаво, що Києвом пройшла хвиля псевдозамінувань Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, Адміністративного окружного та Верховного суду України. Дзвінок про замінування надійшов голові Верховного суду, коли він проводив засідання пленуму суддів.

Торік бойовики вкотре порушили «режим тиші». Поблизу Новоласпи вони з «Градів» гатили по українських позиціях. У Маріупольському напрямку використовували міномети 120 калібру, теж заборонені Мінськими домовленостями. Із важкої артилерії вночі обстріляли позиції українських військових неподалік Щастя. Вогонь противник вів по житловому сектору села Артема. Кілька снарядів влучила у приватні будинки, один вщент зруйновано. Це був будинок багатодітної родини.

Того ж дня мешканці села Пістинь, що на Прикарпатті, знайшли унікальний архів Української повстанської армії. Документи знаходились в повстанській криївці.

В цей день – 22 травня – народилися

1870 року – український вчений-ботанік, педагог Андрій Потебня. У 1898-1903 рр. – ботанік-садовод у Нікітському ботанічному саду. З 1903 – викладач Харківського університету; одночасно з 1913 – завідувач відділу фітопатології Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції. Основні наукові праці вченого присвячені вивченню біології, морфології та систематики паразитичних грибів.

1885 року — океанолог Микола Зубов, що народився у місті Ізмаїл (нині Одеської обл.). Відомий дослідник Арктики. Проводив гідрографічні дослідження в Баренцевому морі, дослідив західне узбережжя Нової Землі. Один із перших, хто розробив проблему льодових прогнозів в арктичних морях. Основоположник учення про вертикальну циркуляцію вод у полярних басейнах. Пояснив походження холодного проміжного пласту в морі.

1930 року - української художниці тканин, майстрині гобеленів, мистецтвознавця, народної художниці України Людмила Жоголь. Автор вибивних і жакардових тканин («Київські каштани»), покривал, килимів, панно, виконаних у техніці батик («Оранта», «Квіти»), тематичних килимів («Весна», «Весняний сад», «Вічний вогонь», «Планета»), гобеленів.

1935 року - український музикознавець і педагог, відомий науковець Тамара Гнатів. Самостійно розробила один із найскладніших історичних курсів – курс історії зарубіжної музики ХХ століття і відповідний семінар.

1941 року - журналіст, письменник, краєзнавець, член НСЖУ, заслужений журналіст України Анатолій Гончар (Анат Згар). Народився у селі Селище Літинського р-ну.

1965 року - український письменник Володимир Єшкілєв. Відомий як член Асоціації українських письменників, «сірий кардинал» актуальної української літератури, автор праць із філософії, герменевтики текстів, літературознавства. Ініціатор ряду концептуальних спецвипусків журналів («Четвер», «Плерома», «Ї»), наукових конференцій та мистецьких акцій.

1970 року - українська балерина, прима-балерина Київського національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка, народна артистка України Олена Філіп'єва. Лауреат численних балетних конкурсів, зокрема й міжнародного конкурсу артистів балету «Майя».

Олена Філіп'єва
Фото: viatel.kiev.ua

До речі, сьогодні святкують Всесвітній день черепах! В Таджикистані відзначають День молоді, на Ямайці - День праці.

Не забувайте вітати – Ісидора (Сидора), Купріяна, Онисима, Таїсію!