27 травня в історії України та Вінниччини
У 1753 році за проектом архітектора Бартоломео Растреллі було завершено будівництво Андріївської церкви на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Російської імперії Єлизаветою Петрівною. Сьогодні вона є парафією Української автокефальної православної Церкви і входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».
Андріївська церква у Києві, фото: vsitury.com.ua
1920 року у Вінниці відбувся урочистий прийом командуючого армією УНР генерала М. Омельяновича-Павленка і представників українського війська.
Того ж дня у Вінниці були ухвалені розділи законопроекту про вище військове управління; законопроект про цивільний відділ при армії УНР; про зміну внутрішнього поштово-телеграфного тарифу.
У 1932 році в більшості районів Вінницької області борошно та інші продукти харчування в порядку централізованого постачання надходили з перебоями. Це змушувало місцеві кооперативи зменшувати норми видачі хліба робітникам за картками до 200 г. На цьому ґрунті поширювалося незадоволення робітників, виникали страйкові тенденції та «волинки». Широкого розмаху набували звільнення робітників, частішали прогули та запізнення на роботу, знижувалася продуктивність праці, збільшувався брак продукції.
1942 року зондеркоманди СС (німецькі загони) знищили всіх євреїв, крім ремісників у таких населених пунктах Вінницької області: Вороновиці – 270 осіб, Іллінцях – 1400, Теплику і Соболівці відповідно 1289 і 300, Тернвці – декілька сотень жертв. Загалом цього дня страчено 4 тис. євреїв.
У 1991 році розпочався візит у Вінницьку область голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука. У ході візиту він відвідав Вінницький плодоовочевий комбінат, виробниче об'єднання "Жовтень", головне підприємство об'єднання "Агромаш" та зустрівся з громадськістю міста та області.
У 1992 році у Харкові відбувся Архієрейський собор, на якому новим Київським митрополитом і всієї України Московського патріархату став Володимир (Сабодан). Натомість, Філарета (предстоятеля Української Православної церкви) на собор навіть не запросили. Нагадуємо, що на сьогоднішній день Українська Православна церква московського патріархату відмовилася від додатку «МП» і називає себе просто Українською Православною церквою.
2014 року триває розслідування нещасного випадку, що стався у Іллінецькому районі Вінницької області. 55-річний голова сільської ради отримав опіки обличчя і ураження кісток під час огляду електротрансформатора.
Того ж дня опублікували результати голосування вінницьких зеків – 71,3% утриманців пенітенціарних установ на Вінниччині віддали голоси за кандидата в Президенти України Петра Порошенка, 20,9% – за Юлію Тимошенко.
Торік внаслідок бойових дій 1 український військовослужбовець загинув, 8 – отримали поранення.
В цей день народилися:
1859 року – визначний український актор та драматург Панас Саксаганський, педагог школи Марка Кропивницького та один з корифеїв українського побутового театру. Він мав передусім талант коміка, переважно з сатиричним забарвленням: Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Бонавентура, Пеньйонжка, Тарабанов, Харко Ледачий («Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Суєта», «Паливода XVIII ст.» І. Карпенка-Карого), Голохвостий («За двома зайцями» М. Старицького) та інші.
Панас Саксаганський, фото: Вікіпедія
1877 року – український літературознавець Гліб Лазаревський. Написав ряд робіт: «Молодість Лесі Українки», «Земельний устрій Совєтської України», «Український науковий інститут за п'ять літ його існування», «Український науковий інститут за 1935-39 роки», «Вмарш синіх жупанів. Фрагмент зі спогадів із року 1918», упорядкував великий том листування Драгоманова з членами Старої громади.
1913 року – український поет-лірик, сатирик та гуморист Валентин Лагода. Серед його творів — комедія «Заяча позиція», «Квітень», «За нашими Карпатами», «Що посієш, те й пожнеш», «Хоч круть, хоч верть», «Сатана у целофані», «Гумор, сатира, лірика». Писав і пісні — збірка «Над широким Дніпром», загалом до чотирьох десятків, найвідоміша — «Побажання на прощання» у виконанні хору імені Григорія Верьовки:
«І в вас, і в нас
Хай буде гаразд.
Щоб ви і ми
Щасливі були!»
1929 року – український письменник, один з організаторів Товариства української мови ім. Т. Шевченка Роман Іваничук. У доробку письменника двадцять історичних романів, якими він намагається заповнити білі плями в нашій історії. Його твори перекладені, зокрема, французькою, російською та іншими мовами. Написав кілька збірок новел, серед них «Прут несе кригу», «Не рубайте ясенів», «Дім на горі» тощо.
1971 року – український футболіст, нападник Євген Бурхан. Найбільше відомий завдяки виступам у складі кіровоградської «Зірки», олександрійської «Поліграфтехніки», вінницької «Ниви» та низки інших українських і радянських клубів. Кар'єру гравця Євін розпочав саме у Вінниці, де провів 9 матчів у складі місцевої «Ниви» у 1988 році.
Не забувайте вітати – Олександра, Івана, Максима та Микиту!
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter